Шевченка Катерина
Велику роль у Катерин вдграють лричн вдступи, завдяки яким громадянська схвильовансть поета мимовол передаться читачам, а також пейзаж, якими Т. Шевченко пдкреслю психологчн стани геров. Персонаж Катерини, що уособлю крпачку, серед скульптурних композицй памятника Тарасов Шевченку у Харков, а також у с. Ольгопль (Чечельницький район). Описание: Катерина Шевченко Тарас Кохайтеся чорнобрив Та не з москалями Бо москал чуж люди Роблять лихо з вами.
Катерина— лро-епчна соцально-побутова поема видатного укранського поета Тараса Шевченка. Поему Катерина Т. Шевченко написав, коли йому було всього лише 24 роки, проте у нй вже вдчувся талант майстра. Т. г. шевченко свою поему Катерина написав у 1938 роц, а друком вона вийшла лише в першому виданн Кобзаря у 1840 роц.
Дала, - кажуть, - бровенята, Та не дала дол. За що свтом нудить. Чим заслужила ця молода жнка такий страшний фнал. Умишся – не побачать, То й не засмються А серденько одпочине, Поки сльози ллються. Пита вона у чумакв шляху на Московщину, просить милостиню та йде соб дал.
Вы просто начнете сходить с ума, как только начнете получать гробы с погибшими. Не спва чорнобрива, Кляне свою долю. Это полная чушь. – К., 1963. серце мл – Полетла, зустрлася, Пита: Чи нема Мого Йвана чорнявого. Мале дитя коло його На сонц куня, А тим часом старий кобзар с у с а спва. За жанром Катерина 151 лро- епчна соцально-побутова поема з народного життя.
Прийшла недобра звстка, що москал мають вирушати в похд. Вона кидаться до них, почина розпитувати, чи не бачили вони вана. Как по мне, нужно предоставить русскому языку статус государственного. Ну, вот ещё. КАТЕРИНА (полотно, оля 93 х 72, 3) – картина, що намалював Шевченко влтку 1842 в Петербурз. Де ж ти будеш ночувати, Як мене не стане.
- Тарас Шевченко, "Катерина" (поема)
- Описание картины Тараса Шевченко «Катерина»
- Читать онлайн Катерина автора Шевченко Тарас Григорьевич – – Страница 1
- Женский праздник со слезами на глазах: Катерина Шевченко и сказки Путина
Кобзар почина спвати, перехож дають йому грош. Лучче ж помркую, Де то моя Катерина З васем мандру. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 83, с. 6–36) уривка поеми (рядки 1–306) без дати (Нацональний музей Тараса Шевченка, А-62) у недатованому «Кобзар» середини XIX ст.
– С. 594, 597, 596). Но Скобелев таки проведал и одну виманил, а другая еще у меня, а чтобы и эта не отправилась за каким-нибудь солдатом (ибо это, видите, моя Катерина), то я думаю послать ее к вам, а что она будет стоить, то это уже ваше дело, хоть кусок сала, то и это хорошо на чужбине. – С. 55 Жур П. Шевченквський Петербург.
- Поема Катерина Тараса Шевченка: скорочений виклад аналз
- Шевченко Тарас – Катерина текст песни и перевод на русский
- Указывать местоположение в твитах
- Збрка вршв Тараса Григоровича Шевченка
з стражданням звернулася до сина:. Ведь почти всегда имелась возможность выдать её замуж. Но Украина воздерживается от применения силы. А може, й зустрну Оддам тебе, мй голубе, А сама загину. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 68, арк. Адже народити дитину без чоловка 151 великий грх, тим бльше на сел.
Вперше «Катерину» надруковано в «Кобзар» 1840. Вперше «Катерину» надруковано в «Кобзар» 1840. З собаками, мй синочку, Кохайся надвор. Вийшла, та вже не спва, Як перше спвала, Як москаля молодого вишник дожидала. – 3.
П. Гребнка для публкац в альманас «Ластвка», який вн тод готував (див. : листи. – С. 37–39). Украина намного больше Чечни. Одержавши згодом, 1845 р., цей рукопис, Шевченко зробив у ньому три виправлення олвцем у поем «Катерина» – у рядках 20, 52, 332 (виправлення олвцем у рядку 269 зроблене невдомою особою). Та й навщо. 20 липня 1844 р. Я. П. де Бальмен переслав збрник В. О. Закревському для передач Шевченков.
Бере шага, аж труситься: Тяжко його брати. З «Кобзаря» 1840 поему передруковано в «Чигиринському Кобзар Гайдамаках» 1844 з вдновленням рядкв 460–461 та 533, випущених у «Кобзар» 1840. Через деякий час Катерина народжу дитину. Та й почне читать свою Катерину (он в это время писал ее)» (Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка. Розказав би про те лихо, Та чи то ж поврять. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 85, арк.
Пшов москаль в Туреччину Катрусю накрили. Возьмите прочь безумную. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. У 1860 р. поему з вдмнностями в окремих рядках надруковано у новому виданн «Кобзаря»., звичайно, як москал, Смються, жартують: Ай да баба. Не плач, сину, мо лихо.
Задивляться чорнобров – босе, голе. У текст— клька пропускв, позначених крапками. Т тльки смються, бо багатьох надурив хнй брат. А т: Мы не знаем. запис у щоденнику 10 липня 1857 р. ).
П. Левченку (Центральний державний архв-музей лтератури мистецтва Украни (Кив), ф. 506, оп. А пан глянув одвернувся. Праворуч унизу чорною фарбою авторський пдпис дата: 1842. Виправлення охоплюють перш сто рядкв твору (виняток – рядок 265). Та й не доказала. Не журиться Катерина гадки не ма – У новенькй хустиночц вкно вигляда.
Заплакала Катерина з сумом роззирнулася навколо себе. шов кобзар до Кива Та св спочивати, Торбинками обвшаний Його повожатий. Псн, врш та байки», укладеному 1863 р. А. На фоне этих «замечательных» людей русский офицер Иван выглядит довольно прилично. – К., 1972. – С. ПО–118). А за вщо, боже милий.
Двчина суму, але не втрача над. Сину мй ване. Свдчення Шевченка на допит в III вддл 21 квтня 1847р., пд час якого вн назвав «Катерину» першим свом твором, спростовано самим поетом в автобограф, де вн зазначив, що з перших свох поетичних спроб надрукував тльки «Причинну». Страх, переходящий в ужас и кошмар.
Про створення картини сюжет вн повдомляв у лист до Г. Тарновського 25. – 5. Картину виконано на тему однойменно поеми (див. зб.
Серце мо. Свище полем заверюха, де Катерина У личаках – лихо тяжке. Подивилась Катерина: ви, бачу, люде. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 842, арк.
Аж на серц похолоне, Як його згадаю. – Л., 1960. Коханий обця Катерин, що повернеться.
Не витримавши тако наруги, Катерина кнча життя самогубством, залишивши сина край дороги. Нездужа Катерина, Ледве-ледве дише Вичуняла та в запчку Дитину колише. Найранший вдомий текст— фрагменти (загальним обсягом 70 рядкв), вдкинут Шевченком, очевидно, пд час пдготовки поеми до друку переписан з невдомого джерела, як мстяться у списку невдомою рукою в рукописному «Кобзар» 1861, що належав. П. Левченку6 перш публкац варантв поеми з цього списку— Бородн В. Ще 70 рядкв з «Катерини»7). Вд «Кобзаря» 1860 походять списки: в збрц «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (Центральний державний архв-музей лтератури мистецтва Украни (Кив), ф. 506, оп. Попомряв я колись – Щоб його не мрять.
И далеко не родители после этого выгоняли непутёвую дочь из дома. А тим часом Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знате, Дома не журились. Нехай його лихий взьме. – К., 1964. Бльшсть вдомих нам спискв походить вд «Кобзаря» 1840. Федералы вместе с кадыровцами до сих пор не могут там контролировать ситуацию.
де шляхом молодиця, Мусить бути, з прощ. Велику роль у поем вдграють лричн вдступи. Висловлюючи глибоке спвчуття покинутим двчатам-покрит-кам, Т. Шевченко пдносився до розумння справжнх соцальних причин, як породжували аморальн явища. 24 звор. –43, 51–51 звор. Щоб плакала. Пита пан, як зоветься. Пшла б в садок поплакати, Так дивляться люде.
Супроводжуючи епчну, часто драматичну розповдь, вдступи виявляють оцнку автора, його особисте ставлення до зображуваних подй. криптонм власника: А. Ч. ) у рукописному «Кобзар» 1866 (нститут лтератури м. Т. Г. Прийшли всти недобр – поход затрубили. Вони не змогли пти всупереч громадськй думц вчинили у дус традицй. Отож-то дивться та кайтесь, двчата, Щоб не довелося москаля шукать, Щоб не довелося, як Катря шука Тод не питайте, за що люде лають, За що не пускають в хату ночувать. Раптом Катерина бачить, що дуть москал.
Карета де дал, а старц продовжують свй шлях. У текст – клька пропускв, позначених крапками. Кого не надуют. УПА после 1945 года воевала еще полтора десятилетия. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 80, с. 9–15) уривка (рядки 644–750) у рукописному збрнику. Н, чорнявий не убитий, Вн живий, здоровий А де ж найде так оч, Так чорн брови.
У ньому Шевченко заповнив цензурну купюру в рядках 97–98 та зробив ряд виправлень. 1, 4, с 53–83) уривка поеми (1–20 рядки) в рукописному збрнику «Барвнок. 4 звор. –6). Отличается также положение всадника.
119–132) та н. «В городе Нежине квартировал армейский пехотный полк NN. Сейчас ситуация в Крыму аналогичная. Зеленють по садочку Черешн та вишн Як перше виходила, Катерина вийшла. Постоянное ожидание мести (месть – распространенный мотив преступлений, резво раскрываемых ментами в российских телесериалах). Катерина не первая и не последняя девушка, оставшаяся с дитём на руках после того как «жених» исчез в неизвестном направлении. Да, соблазнил молодую деревенскую дуру, которая воображала, что дворянин (а офицером в 1828 году мог быть только благородный человек) женится на крестьянке. П. Твори: В 3 т. – Т. 3.
Григоровича художника О. Г. Венецанова (див. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 76, с 57, 65). Для особо одаренных русскоязычных патриотических мамаш объясняю, что в школах с «бендеровским» языком обучения русский язык есть уже в программе первого класса.
Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору. На прохання Шевченка в друкарн П. О. Кулша було виготовлено аркуш-вставки з пропущеними у поем рядками 97–98, 460–467, 533– 554 для наклеювання на мсц цензурних купюр у примрниках «Кобзаря» 1860. З листування. П. Гребнки з Г. Ф. Квткою-Основяненком вдомо, що останнй написав свою повсть восени 1838 року, а наприкнц грудня 1838 або на початку счня 1839 року вже одержав. П. Гребнка для публкац в альманас «Ластвка», який вн тод готував (див. : листи. П. Гребнки до Г. Ф. Квтки-Основяненка вд 12 жовтня 1838р. Попдтинню ночувала, Раненько вставала, Поспшала в Московщину Аж гульк – зима впала. За цю гпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення сюжет «Катерини» (див. : вакн Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поез до заслання. Що буде, то й буде.
Далеко, небого. 12–13 звор. ) у рукописному «Кобзар» середини XIX ст. А без дол бле личко – Як квтка на пол: Пече сонце, гойда втер, Рве всякий по вол. Поема поширювалась у списках за життя псля смерт Шевченка. Вона врить, що вн одружиться з нею буде радти хнй дитин.
А дитина. У 1844 р. поему переписав з «Кобзаря» 1840 до збрки «Wirszy Т. Szewczenka» (польською транслтерацю) Я. П. де Бальмен (нститут лтератури м. Т. Г. Деяк з цих пропускв за свом змстом не суперечили вимогам цензурного статуту, отже, не мали б пдлягати цензурному вилученню. Кинулась вона до коханого з радстю, але той тльки вдповв: Дура, отвяжися. Фиговым листком, прикрывающим оккупационную срамоту, стал русский язык.
Вони кажуть, щоб Катерина йшла у Московщину, шукала свого чоловка, свекруху. Вона ж його мати. Москаль любить, жартуючи, Жартуючи кине Пде в свою Московщину, А двчина гине. Про це згадував Ф. Враження вд читання могло стати безпосереднм творчим мпульсом до написання «Катерини» (збг окремих деталей ситуацй в обох творах пдтверджу це припущення).
На оккупированной территории женщины будут мстить за своих мужчин. Вернулася – раденька, Що нхто не бачив. М. Лазаревського кнця 50-х рокв XIX ст. Це, перш за все, поема «Катерина», яку вдомий французький критик Е. Дюран назвав «генальним надбанням загальнолюдсько культури». Шевченко виправив олвцем у примрнику «Чигиринського Кобзаря Гайдамакв» 1844 рядки 332, 533 вписав рядок 534 (нститут лтератури м. Т. Г.
Побг вась, бо з вконця Рукою маха. Партия регионов законодательно опустила великий, могучий, правдивый, свободный, один из шести официальных языков ООН до уровня регионального. Знаете, «кошечки», чье мясо съели ваши мужички исполняя приказы маленького блондина в непонятного цвета ботинках. А щоб личко не марнло З чорними бровами – До схд сонця в темнм лс Умийся сльозами. Бреше, - скажуть, - сякий-такий. – 3 липня Неопублкован рядки поеми Шевченка «Катерина» // Збрник праць одинадцято науково шевченквсько конференц.
Украину оккупационная власть тоже не сможет умиротворить. Продолжение и конец решительно один и тот же». Виспву, вимовля, Аж калина плаче. Кличуть хлопчика до себе, пан дивуться його крас. Люди ж у сел смються з не, глузують.
(нститут лтератури м. Т. Г. Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита: За милого, як спвати, Любо й потужити. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Не бачачи някого виходу з становища, у якому опинилася, Катерина втопилася. 25, арк.
Фесенком (Росйська державна бблотека (Москва), ф. 743, 18, од. Россия же – наоборот, бряцает ружием. Нин вдомий примрник «Кобзаря» 1860 з такими наклейками, що належав Ф. Ледве жива, Катерина пшла у садок, набрала земл, щоб почепити на хрест. Когда Чечня захотела суверенитета, то федеральное руководство провело две войны. А тим часом вороженьки Чинять свою волю – Кують реч недобр.
Правда ваша, правда, люде. Вона пережива страшний душевний злам, який призводить до загибел двчини. Умивай же бле личко Дрбними сльозами, Бо вернулись москалики ншими шляхами. З листування. 1843. Пропущено т сам рядки, що в «Кобзар» 1840.
43 звор. ) у рукописному «Кобзар» 1863–1867 (нститут лтератури м. Т. Г. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю. Жнц доводиться пережити багато страждань. де Катря, шкандиба Дивиться – щось мр Либонь, дуть москалики Лихо. Вона щиро врила, що вн повернеться до не вони одружаться. Продолжение и конец повести вам известен, терпеливые читатели.
Нижче – такий же пдпис дата червоною фарбою. Нхто в свт не пожал дитину- байстрюка, чека страшна сиртська безправна доля. та 13 счня 1839р., лист до М. М. Новицького вд 10 счня 1839р). 5. – 1862. Дейкун-Мовчаненко. В первый же день он заметил в цветнике такой цветок, что у него и слюнки потекли.
– 1962. Вмла мати брови дати, Кар оченята, Та не вмла на см свт Щастя-дол дати. За цю гпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення сюжет «Катерини»4. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 811, арк.
оцей самий. де шляхом до Кива Берлин шестернею, А в берлин господиня З паном сем39ю. Походження х не зясовано. Трагедя молодо самотнй матер була типовим явищем у тогочасному феодально-крпосницькому суспльств (тльки на Кивщин в 1839 роц покнчили життя самогубством тридцять см збезчещених двчат). Враження вд читання могло стати безпосереднм творчим мпульсом до написання «Катерини» (збг окремих деталей ситуацй в обох творах пдтверджу це припущення). «Чигиринський Кобзар Гайдамаки» 1844 джерелом списку в збрц Шевченкових творв без дати (Нацональний музей Тараса Шевченка, А-546). Нехай соб т люде Що хотять говорять: Вона любить, то й не чу, Що вкралося горе.
Критика, коментар до твору, пояснення (стисло) Образ Катерини центральний у поем. Отаке-то лихо, бачите, двчата. Кличе мати вечеряти, А донька не чу Де жарту з москаликом, Там заночу. 1, 1, с. 19–59) фрагментв поеми (рядки 346–360, 599–750) у недатованому збрнику творв Т. Г. Шевченка М. Ю. Лермонтова, тепер не повному (нститут лтератури м. Т. Г. Пду дальше – бльш ходила.
А пан одвернувся, бо пзнав у хлопчику Катерину. Такая моя картина». Зневрена жнка вдда дитину товаришам вана, щоб вони передали старшому, кидаться до лсу. У латанй свитиночц, На плечах торбина, руц цпок, а на другй Заснула дитина.
Свдчення Шевченка на допит в III вддл 21 квтня 1847 р., пд час якого вн назвав «Катерину» першим свом твором, спростовано самим поетом в автобограф, де вн зазначив, що з перших свох поетичних спроб надрукував тльки «Причинну». – С 519–522). За Кивом, та за Днпром, Попд темним гам, дуть шляхом чумаченьки, Пугача спвають. Совет оккупации извините, Федерации и Путин решили «легитимизировать» ввод войск в Украину. Опинився против старцв – Курява ляга. Та й нащо те знати, Що сльозами перед вами Буду виливати.
Так вона свою долю занапастила, ночуючи з москалем, аж поки селом не пшли поговори. Непрямим пдтвердженням правильност датування поеми кнцем 1838— початком 1839 року висловлена в лтературознавчих працях гпотеза про можливсть генетичного звязку мж «Сердешною Оксаною» Г. Ф. Квтки-Основяненка та «Катериною» Шевченка. Заплакала, пшла шляхом, Броварях спочила7 Та синов за гркого Медяник купила. Сердюковим (нститут лтератури м. Т. Г. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 629, арк. – Шевченко присвятив «Катерину» росйському поету В. А. Жуковському (1783–1852) на память про день викупу з крпацтва.
Де ж Катруся блудить. кохання було перше, чисте, свтле. Чорнобрива Катерина Найшла, що шукала. Катерина йде вперед, шука свого москалика. Чечня имеет площадь, равную третьей части площади Днепропетровской области. Вигляда Катерина Минуло пвроку Занудило коло серця, Закололо в боку. Катерина закохуться в москаля й виходить до нього ввечер в садочок, не слухаючи батькв. Дунув втер понад ставом слду не стало.
Не дв ноч кар оч Любо цлувала, Поки слава на все село Недобрая стала. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 79, с. 15–53). У всякого свого чимало Цур же йому. Взявши малого вася, вона йде широкими лугами степами шукати свого коханого.
Батьки Катерини скривджен тим соромом, якого завдала м донька. Село ще багато говорило про Катерину, але батьки вже цього не чули. Змальовуться зовншня краса, доврлива душа, щира вдача. (Звичайно, не в оч), А так тлько псу мову Та людей морочить. Т. Шевченко.
Дейкуну-Мовчаненку, збергаться в нститут лтератури м. Т. Г. Що зробила вона людям, Чого хотять люде. Кохайтеся, чорнобрив, Та не з москалями, Бо москал 151 чуж люди, Роблять лихо з вами. Всем воздадут по «заслугам». Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунам А може – вже в Московщин Другую коха. Не слухала Катерина Н батька, н неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько.
Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю». И количество населения – тоже третья часть. Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози, Терпи до загину. Московщину. Все остальное – на русском языке. Шевченка НАН Украни, вддл рукописв, ф. 1, 70, с 63–94).
1, 3, с. 65–95 перш публкац варантв поеми з цього списку – Бородн В. Ще 70 рядкв з «Катерини» // Лтературна Украна. – в однй свитин. вась, - Какой милый. Катерина), яка на той час була вже широко вдомою. Саме в цей час Шевченко, який допомагав.
Найранший вдомий текст – фрагменти (загальним обсягом 70 рядкв), вдкинут Шевченком, очевидно, пд час пдготовки поеми до друку переписан з невдомого джерела, як мстяться у списку невдомою рукою в рукописному «Кобзар» 1861, що належав. Полюбила молодого, садочок ходила, Поки себе, свою долю Там занапастила. саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу. На початку сво лтературно творчост Т. Г. Шевченко писав переважно в романтичних жанрах (балада, дума, лрико-епчна поема). В цьому ж лист на третй сторнц начерк композиц картини, зроблений пером та олвцем (25, 2 х 20). На край свта, в Московщин, По тм боц моря, Нема нгде Катерини Та здалась на горе. Собаки зл 151 покусають, Та не заговорять, Не розкажуть смючися.
Остаточну стадю роботи над текстом поеми вдбито у примрнику «Кобзаря» 1860 (нститут лтератури м. Т. Г. Саме в цей час Шевченко, який допомагав. П. Гребнц готувати альманах до друку, очевидно, прочитав «Сердешну Оксану». Та зустрвши Катерину, офцер вдвертаться не лише вд не, а й не призна сина. V До Кива де слпий кобзар, бля якого тулиться хлопчик- поводир.
По одним стороне могила, на могиле ветряк, а там уже степь только виднеется. 1 – 18) 1852 р. невдомою рукою (Одеська державна наукова бблотека, 51/19 р. 605) фрагментв поеми (рядки 1–20, 167–288) у рукописному «Кобзар», переписаному. В советские времена я изучал русский язык со второго класса. Мати батько виршують позбутися одвчного сорому, вигнавши непутящу дочку з дому.
Что ждет матерей, жен, сестер, подруг, соседок «зеленых человечков», самооборонцев и российских военнослужащих. Да грош васев, Дивуться пан. Вона розум, що дитину чека безрадсне майбутн, бо син все життя буде спокутувати грхи. Жартуючи кинув Катрусю москаль. Вона все ще вигляда свого коханого.
В 1859–1860 рр. Хто йде, де – не мина: Хто бублик, хто грош Хто старому, а двчата Шажок мхонош. Що ма робити.
(Центральний державний архв-музей лтератури мистецтва Украни (Кив), ф. 506, оп. – С. 78–79). Але поряд з цим у нього були твори з яскраво вираженими реалстичними тенденцями. П. Гребнц готувати альманах до друку, очевидно, прочитав «Сердешну Оксану». Приходить нч.
Зустрлася з чумаками, Закрила дитину, Питаться: Люде добр, Де шлях в Московщину. – 1885. Походження х не зясовано.
Росйський поет вдграв велику роль у викуп Шевченка з крпацтва. Побачимо, почумо А поки – спочину Та тим часом розпитаю Шлях на Московщину. з виправленнями Шевченка в текст нших творв (нститут лтератури м. Т. Г. Насильственная украинизация в украиноязычном детском саду Восточной Украины: «Доброго ранку. » и «До побачення». Непрямим пдтвердженням правильност датування поеми кнцем 1838 – початком 1839 року висловлена в лтературознавчих працях гпотеза про можливсть генетичного звязку мж «Сердешною Оксаною» Г. Ф. Квтки-Основяненка та «Катериною» Шевченка. Кто-то может сказать, что у родителей не было выбора.
Раптом на шляху з146являться карета зупиняться бля старцв. автобографю Шевченка та статтю М. К. Чалого (пд псевдонмом «Сава Ч») «Новые материалы для биографии Т. Г. Шевченка» (Основа. Обцявся чорнобривий, Коли не загине, Обцявся вернутися.
А то лихо розказувать, Щоб бридке приснилось. Не питайте, чорнобрив, Бо люде не знають Кого бог кара на свт, То й вони карають Люде гнуться, як т лози, Куди втер в. Сиротин сонце свтить (Свтить, та не гр) – Люде б сонце заступили, Якби мали силу, Щоб сирот не свтило, Сльози не сушило. Та повернувшись, бачить, що москаля вже нема. Дейкуна-Мовчаненка див. : Каминский Ф. Еще щепотка на могилу Шевченка // Киевская старина. З В. А. Жуковським вн познайомився 1837 р. через конференц-секретаря Академ мистецтв В. Для обоснования этого использовали «заявление» легитимно избранного и нелигитимно покинувшего Украину президента Януковича.
Закохана двчина не зверта уваги на людськ пересуди, адже москаль з нею одружиться. Уже й зима почалася, свище заврюха, а вона погано вдягнена. З «Кобзаря» 1840 поему передруковано в «Чигиринському Кобзар Гайдамаках» 1844 з вдновленням рядкв 460–461 та 533, випущених у «Кобзар» 1840. Не журиться Катерина – Слзоньки втира, Бо двчата на улиц Без не спвають. Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года. Шануйтеся ж, люб, в недобру годину, Щоб не довелося москаля шукать. Чого ж смутна, невесела, Заплакан оч. Нащо воно.
