Пимоненко Святочне Ворожіння
Конечно же, выбирать и решать только Вам. Рпним, М. Дубовським, М. Мурашко, В. Орловським та н. Картини «Проводи рекрута» «Призов запасних» належали до значних творв укранського побутового живопису дожовтнево доби. «Малюйте олвцем, нколи не забувайте його, памятайте, що вн вам друг вчитель, опановуйте малюнок, пишть з натури», — радив вн. Микола Корнилович (Корнелйович) Пимоненко народився 9 травня 1862 року на Прорц (околиця Кива) у незаможнй см конописного майстра. Наприклад, славнозвсн Святочн ворожння (Ворожння) експонуються в клькох варантах, написаних в рзн роки.
показано на першому план, на тл поля. Приваблю увагу й романтично схвильована картина художника «Перед грозою» (1906). Зображено осяяний сонцем луг бля рчки. Малютянський перод був для Пимоненка часом напружено роботи. Попри таку славу, цле життя Пимоненко наполегливо вдосконалював майстернсть. На виставц ц роботи також експонуються – х надав музей вана Гончара.
- Скандальная история картины из-за которой Николая Пимоненко судился с водочным фабрикантом Шустовым
- Творчество Николая Пимоненко Святочное гадание
- Работы русско-украинского художника Пимоненко Николай Корнилович (1862-1912)
- Святочные гадания как важнейшая обрядовая традиция на Руси
- Блог Олени Щербань (Лены Солнце)
У деяких картинах вдчуваться й соцальний пдтекст: наприклад, у робот «Суперники» (1906) зображено багатого парубка, який зневажливо дивиться на свого конкурента — бдного хлопця. Мацнва О. Терещенка. Микола Пимоненко був одним з найобдарованших учнв Кивсько малювально школи. у творчост Пимоненка Трутовського й вдмнност, зумовлен вже тим, що ц митц належать до рзних поколнь (початок художньо зрлост Пимоненка збгаться з кнцем творчого шляху Трутовського) вдповдно репрезентують рзн етапи розвитку укранського демократичного живопису. Врвноважу, пластично органзову композицю (свом великим, цлсним силуетом) зображення гарби з сном волв, що стоять нерухомо. Композиця портретв Пимоненка нескладна.
Вн мав у свой майстерн у Петербурзько академ мистецтв значну групу учнв. Ну, дальше знаете. Тут був його дм, тут на нього чекали викладацька робота в Рисувальнй школ власний творчий шлях. Його «Веслля в Кивськй губерн» (1891), «Свати» (1893), «Ворожння» (1893), «Бля колодязя (Парубки)» (1894), «На ярмарку» (1898), «Брд» (1901), «Гуси, додому. », «Суперниц.
- Виставка Миколи Пимоненка: "Мистецтво як радсть життя"
- Укранський художник Микола Пимоненко
- Описание картины «Святочное гадание»
- Презентаця на тему «Микола Корнилович Пимоненко»
- Жанровые сцены быта украинского народа на картинах Пимоненко
- Художник Пимоненко Николай Корнилович (28 работ)
- История украинских шедевров: Николай Пимоненко
Рпним, . Учн малювали орнаменти, натюрморти, погруддя, стату, копювали художн твори. Крм того, тут зображено жнок (на другому план й вдалин), як вправно жнуть.
Утм, через хворобу легенв, яка розвинулась у Пимоненка через «недружнй» для багатьох вихдцв з Украни клмат Пвнчно столиц та матеральн нестатки, вн мусив покинути навчання й повернутися до Кива. Ще мить — не пробються сонячн промен, що зараз яскраво освтлюють частину степу й отару. Псля повернення з Академ мистецтв Микола Корнилович малю «Портрет М. Мурашка».
У роки навчання Пимоненка (1878—1882) це був ще молодий учбовий заклад, проте вже спроможний дати рунтовну пдготовку з живопису та рисунка. Микола Пимоненко ще за життя зажив величезно популярност. Ефект подвйного освтлення (природного — мсячного й штучного — вд лхтарв) створю тривожний настрй, спвзвучний психологчному станов двчини. Першою самостйною картиною Пимоненко вважав «Гальорку», написану 1885 року. Одним з перших був «Портрет батька» (1880), вн вдноситься до часу навчання в Кивськй рисувальнй школ. Бля колодязя» (1909), «Гопак» та багато нших робт яскравим свдченням залюбленост митця в Украну та глибокого знання ним повсякденного життя людей.
Це найбльша за останн пятдесят рокв виставка творв майстра. Можливо, прекрасна кароока селянка з загадковою посмшкою Джоконди на картин «Жниця» (1889), яка поста перед нами як певний символ краси народу, щедрост укрансько земл — теж мешканка Малютянки.
Живопис в картин дещо надмрно деталзований (наприклад, це можна сказати про те, як написано колосся жита) яскраве сонячне освтлення передано ще досить умовно. Це було повязано з тим, що псля смерт у 1825 р. В. Боровиковського малярство мпер занепада. Яка втрата для «Пересувно». Спльним для портретв роботи Пимоненка стримана колрна гама, тонк градац свтлотн.
Вн викладав у Кивськй малювальнй школ (1884—1900), де його учнями були вдом в майбутньому живописц: О. Мурашко, Г. Свтлицький, Г. Дядченко, Ф. Красицький та н. У 1900 роц Пимоненко став одним з органзаторв Кивського художнього училища працював там до 1906 року. Стасова, М. Мурашка, . Дуже швидко вн здолав перш класи (курси) навчання – гпсових голв, гпсових фгур — був переведений до натурного класу. Досить вльна манера письма, складна за вдтнками колрна гама посилюють емоцйнсть твору. Насамперед, певна рч, його портретний спадок.
- Пимоненко Микола Корнилович» (1862-1912), укранський художник-художникь
- ПИМОНЕНКО Николай – Святочное гадание
- Олена-Олмпада Скрипка-Щербань /
- Общееколичествопросмотровстраницы
26 березня 1912 р. Микола Пимоненко пшов з життя у розквт творчих сил. Хочешь, чтоб написали – "еврейский художник". Цей рух започаткував Олекса Венецанов (1779 — 1847), учень Боровиковського, укранець з грецьким корнням з Нжина. Старожили села, дивлячись на твори Пимоненка, упзнають свох предкв.
В 1925 году Черниговская губерния была ликвидирована, а её территория вошла в состав Глуховского, Конотопского, Нежинского и Черниговского округов Украинской ССР. З одягу видно, що це жителька мсько околиц. Цей прийом застосував Пимоненко, але колрна гама його творв багатша. Багато сил вддав Пимоненко вихованню мистецько молод.
Про це свдчить, наприклад, картина «Гальорка» (1885), яку художник вважав свою першою самостйною роботою. А знаходив свох геров у сусднх хатах, на гамрливих базарах, звдки часто приводив додому «живу» натуру — чи теля, чи овечку. Твори 1890—1900-х рокв — «Автопортрет», «Портрет дружини в зеленй сукн» (1893), «Портрет дочки Ольги» (1902), «Портрет сина» (етюд, 1906), «Портрет О. Терещенка» (1910) та нш говорять про Пимоненка як про досвдченого майстра.
- Загальна кльксть переглядв сторнки
З перших рокв XX сторччя колорит його творв ста багатшим, а манера письма вльншою. Репродукц його творв розлталися Росйською мперю тисячами листвок (вони, до слова, також в експозиц). Його батько, Корнилй Данилович Пимоненко, мав невеличку конописну майстерню був рзьбярем. За вдносно коротке (50 рокв) хворобливе життя ця працьовита людина встигла зробити так багато (близько 700 творв). Представлено в цих залах й менш вдом широкому загалов гран творчост Пимоненка. Його однокашниками стали Валентин Сров, Михайло Врубель, Сергй Васильквський.
Виразно свдчать про це полотна «Кивська квткарка» 1897 1908 рокв, у яких Пимоненко звернувся до одного й того ж мотиву. Шанувальники мистецтва побратими-передвижники звинуватили художника у профанац мистецтва. На полотн «Кивська квткарка» 1908 року показано двчину зовсм ншого типу. Не випадково Рпн вважав смерть Пимоненка великою втратою для передвижникв.
З 1900 по 1912 рк Пимоненко, крм того, викладав рисунок у Кивському полтехнчному нститут. У картин «Зустрч з земляком» (1908) Пимоненко торкаться актуально на той час проблеми антагонстично протилежност мж мстом селом. Пимоненка нколи називають «спвцем укранського села».
Тож використала найвдомша в кран фрма — виробник мцних напов «Н. До подбного сюжету художник звертався й пзнше, у картинах «Двчинка, яка пасе гусей» (1910) та «Гуси, додому. ». У ряд творв («Свати», 1892, «Сватання», «Свати») Пимоненко з етнографчною точнстю вдобразив укранськ народн звича, повязан з сватанням. Його дружина Олександра (до реч, донька його вчителя в Академ Володимира Орловського) згадувала: «Вн завжди носив з собою маленьку скриньку з полотном, пензлями й фарбами та альбомчик з олвцем». Пимоненко – глибоконацональний художник.
Найбльш пдготовлен, починаючи з 1880 року, коли був вдкритий так званий «головний клас», почали працювати над живою моделлю. Микола Корнилйович Пимоненко народився 9 березня (21-го за ст. У 1882 роц Пимоненко вступив до Петербурзько академ мистецтвяк вльнослухач. Художник фксував усе, що привертало його увагу: окрем характерн обличчя й постат, групи людей, примром селянок селян, як повертаються шляхом з ярмарку, змальовував кравиди й окрем елементи пейзажу (дерева, лугов стежки, хати серед садв тощо). Пимоненко пдкреслю особливост вку, зовншност й характеру портретованих.
Так, у картин «Молодиця» художник пдкреслю привабливсть, оптимзм молодо селянки, як виявляються через ладнсть постат, веселу усмшку, що нби освтлю все обличчя, барвистсть укранського народного одягу, який вдтня красу. Основними роботами художника : «Жниця» (1889), «Веслля у Кивськй губерн» (1891), «Свати» (1892), «Святочне ворожння» (1893), «Проводи рекрутв» (1893), «Жнива» (1896), «На рчц» (1897), «Ярмарок» (1898), «Самосуд», «Жертва фанатизму» (1899), «З лсу» (1900), «Орач», «Брд» (1901), «Ревнощ» (1901), «Продавщиця полотна» (1902), «Гуси, додому» (1902), «Великодня утреня» (1904), «Бля рчки» (1905), «Перед грозою» (1906), «Зустрч з земляком» (1908), «Суперниц» (1909), «Кивська квткарка» (1909), «Гопак» (1909) та нш. Вона, здаться, на хвилину вдрвалася вд роботи, привтно всмхаючись, дивиться на глядача. Передусм, це просто-таки чарвн зображення дружини та дтей. У цьому твор, як в бльшост полотен художника 1890-х рокв, колорит ще небагатий на вдтнки. Саме в стнах малювально школи (1879-1881) юнак познайомився з ллею Рпним навть отримав вд видатного майстра свордне благословення. Повернувшись до Кива, вн працю старшим викладачем у Кивськй малювальнй школ М. Мурашка (1884-1906).
Вдомо, що Пимоненков класи вдвдувала юна Леся Укранка. Через це, до реч, згодом дехто з дослдникв звинувачував його у надмрному побутовизм та соцальнй заангажованост (правду кажучи, до певно мри притаманнй деяким адептам передвижництва). Згодом навчався в конописнй школ при Киво-Печерськй Лавр.
Вдрзняються згадан картини живописним ршенням. Постат х лише намчено, увага на трудовому процес не акцентована. Вариантов для гадания в канун праздников не перечесть – есть более добрые и светлые (как гадание на сапогах), призванные радовать и веселить молодежь, гуляющую в канун Рождества, но есть и более темные способы узнать свое будущее (самым страшным гаданием на святки считается гадание на зеркале со свечой).
Особливе мсце в житт творчост М. Пимоненка посда село Малютянка пд Кивом. У картин 1897 року зображено бадьору молоду мщанку, яка, привтно всмхаючись, пропону квти, звертаючись нби до глядача. А коли дзнався, що у Пимоненка нема змоги платити за навчання, прийняв його безкоштовно. Його мистецька доля була визначена вже з дитячих рокв.
Так, у картинах «Суперниц. жакевич, Г. Свтлицький, В. Бялиницький-Бруля, О. Моравов та н. ). В укранському образотворчому мистецтв у першй половин 19 ст. «Дружн поради вказвки Миколи Корниловича, — згадував народний художник УРСР К. Трохименко, — його чуйнсть людянсть справляли на нас, учнв, велике враження, а майстернсть художника була для нас взрцем творчого пдходу до мистецтва, допомагала нам оволодти його тамницями».
В них Пимоненко тракту проводи на вйну та солдатську службу як справжн народне горе. Згодом органзову перше державне Художн училище, де учнями Пимоненка булиГ. Тогда, будучи хористом в хоре поместной церкви, я был полон мечтаний и сладких грез.
це, безперечно, правда. Рпна та н. ). В картин «Останнй промнь» зображено мить, коли небо ще в рожевих вдблисках вд сонця, що ось-ось сховаться за обрм, а невеличку рчку, яка, звиваючись, бжить лугом, блу хатину на околиц села й лсову гущавину вдалечин вже обгортають бузков сутнки.
лине дощ.
Крамським, . Поштова листвка з репродукцю картини «Додому», що зображувала козака напдпитку, якого чека бля хати дружина з дубцем у руц, тисячами примрникв розлетлася Росю. Виявленню безвихдност становища сприя композицйна побудова картини, психологчн колз. Взагал, протягом цлого життя Пимоненко багато малював з натури. видлялися окрем митц, але серед них ще не було великих талантв.
Особливо приверта увагу юнак, який у вдча оглядаться на заплакану двчину. На обочине городской дороги он приметил грязного, оборванного нищего. Йому добре вдавалися малюнки, етюди з натури, ескзи композицй, про що свдчили висок оцнки та медал (дв мал србн одна велика србна).
Але у 1884 роц через хворобу легенв, що розвинулася у художника внаслдок матеральних нестаткв перевтоми, а також через поган клматичн умови Петербурга, вн змушений був залишити Академю повернутися до Кива. Наприклад, полотно «Рада» (1909) да уявлення про буденнсть, прозачнсть життя мських обивателв. На картинах «Бля рчки», «На рчц» (1908), «Праля» зображено саме малютянськ кравиди. Уперше ц риси чтко виявилися в полотнах «Останнй промнь» (1900) «Брд» (1901), де художник показав поетичну красу простих мотивв природи на х тл — сцени з життя сльських дтей дореволюцйного часу. Художник малював хн портрети в маленьких альбомах, з якими нколи не розлучався. На обличч двчини, блуз, блих ллеях помтн вдблиски — холодн вд природного нчного освтлення тепл вд вогнв вулиц розмат бузков, зеленуват та нш вдтнки надають прозорост тн, що оповила землю й частково постать стну за нею.
хн постат нби замикають простр навколо дочки, що посилю враження приреченост. Його поховано на Лукянвському кладовищ м. Кива. Тесть дивувався багатогранност обдаровання Пимоненка, за спогадами дружини, називав його «комплексом» – за те, що Микола чудово зображував людей, пейзаж, квти, тварин, одне слово – весь навколишнй свт.
В 1909 году за картину «Гопак» Пимоненко награждается золотой медалью Салона де Пари Общества французских художников. Так, художник, зобразивши двчину притиснутою до паркану перед збудженим натовпом, пдкреслив, що й нкуди подтися, залишаться лише з жахом чекати розправи. В цй картин яскраво видно пленерн досягнення художника. Серед портретв художника роботи старанно виписан («Портрет дружини художника в зеленй сукн», 1893) виконан вльнше, в них освтлення то помякшу абриси форми, то пдкреслю х («Портрет Ольги, дочки художника», 1902). Мацнва (1895), портрет Ольги, дочки художника (1902), сина (етюд, 1906), О. Терещенка (1910) та нш говорять про Пимоненка як про досвдченого майстра. геро – звичайн люди, як не мають грошей на мсця в партер, але палко люблять мистецтво. Тонкий лризм, яким наснажено кожен мазок майстра, переда його щиру любов до людей. В картин «У похд» подя — прощання козакв з рдними — вдображена нби у розвитку. Захмарене небо злилося на обр з степом.
Псля деякого застою як реакця проти класицизму почина формуватися схильнсть до реалзму. Звертався Пимоненко й до портретного живопису, зображуючи переважно членв см та знайомих. Зелень дерев трави тут свжа й водночас нерзка бл корова теля в робот «Суперниц. Тут у затишнй майстерн народжувалися знаменит картини митця. Вн мусив виправдовуватися: «яксь Шустови з глузду зхали, а я винний».
Бльшсть картин вн присвятив вдображенню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично показав побут звича укранського селянства, створив яскрав образи людей з народу. Потемнло.
Л. Шустовъ съ Сыновьями», але вже як етикетку «Спотикача». Таким чином, за см рокв Пимоненко став дипломованим живописцем. Хоча картина ма певн недолки, насамперед у рисунку й надто прямолнйнй репрезентац образв, вона визначила творчий шлях автора його симпат у вибор геров: значна кльксть Пимоненкових полотен тематично, композицйно та дейно вдповдають соцально-художнм принципам передвижникв, з хньою вимогою вдповдност мистецтва правд життя гостронегативним ставленням до хвороб суспльства. Попри дуже значне педагогчне навантаження художник плдно працю, створюючи чудов полотна з укранського сльського, а також кивського мського життя. Пд впливом загальних процесв розвитку мистецтва тих рокв у творах Пимоненка здебльшого сильнше, нж у картинах Трутовського (особливо написаних у 1850—1860 роках), виявлена тенденця до ндивдуалзац образв та пленерност живопису.
Сльське життя пдказувало теми, а колоритн мешканц ставали прообразами багатьох полотен. У 1997 роц в сел вдкрили «Музей М. Пимоненка в с. Малютянка» (фля Боярського кразнавчого музею), побудованого силами мешканцв села. Вн ста простшим. Певна рч, приватною, бо в тодшньо (як, утм, в тепершньо) кивсько влади ан бажання опкуватися художньою освтою молод, ан цкавост до укрансько культури не було. Найбльш вдал картини на мотив побачень були виконан Пимоненком в останн роки життя («диля», 1908, «Суперниц.
А твори 1890—1900-х рокв — автопортрет, портрет дружини в зеленй сукн (1893), . На мську тематику писав картини Микола Пимоненко, особливо останн 15 рокв життя. Щоб досягти майстерност в передач мсячного освтлення, Пимоненко вечорами ходив на етюди писав прямо з натури, потм перевряв зроблене при денному свтл, а ввечер, надвор, продовжував роботу.
Понад те, вся його доля, за винятком клькох рокв, як вн провв у Петербурзькй академ мистецтв, була нерозривно повязана з Кивом. Вн чудово розробляв мськ мотиви – варто згадати «Зустрч з земляком» (1908), варанти 1897, 1906 1908 рокв «Кивсько квткарки», повний поез, без перебльшення, чарвного, мерехтливого свтла «Вихд з церкви в Страсний четвер» (мж ншим, перший варант цього полотна, пд назвою «Страсний четвер», експонувався 1909 року на Мюнхенськй виставц й був куплений для одного з мсцевих музев), «Бесду», «Кивський вокзал» та нш роботи. У картин «Жниця» художник створив привабливий образ молодо селянки. Основну увагу художникь концентру на обличч й руках, видляючи х свтлом.
Його твори з великим успхом експонувалися в вропейських кранах. Засновник Кивсько малювально школи Микола Мурашко звернув увагу на талановитого пдлтка пообцяв, що зробить з нього «не богомаза, а справжнього художника». У картин 1897 року сильнше виявлено оповдне начало. 1904 року Рада мператорсько академ мистецтв «за известность на художественном поприще» надала Микол Пимоненку звання академка живопису.
Ц роботи, написан в рзн пероди творчост Пимоненка, красномовно свдчать про змни, що вдбулися в зображальнй мов художника. Дяченко, С. Костенко, Ф. Красицький, О. Мурашко та н. Також М. Пимоненка запрошують викладати графку до нововдкритого Кивського полтехнчного нституту, де вн працював до кнця свого життя (1900-1912). Це особливо помтно у зображенн вулиц, на тл яко чтко вимальовуться постать квткарки (детально показано характерн для того часу будинки, перехожих, дврника тощо). Пимоненко написав чимало творв, присвячених гомнким мальовничим укранським ярмаркам: «Ярмарок» (1904), «У горшковому ряду» (1911), «На ярмарку» (1898).
Так, рушники, якими перевязано сватв, свдчать, що заручини вже вдбулися. Наступного, 1882 року Пимоненко вступив до Академ мистецтв як вльний слухач. Ця спльнсть помтна в добор сюжетв (Пимоненко, як Трутовський, любив зображувати укранськ народн весльн обряди, ярмарки, побачення двчат парубкв, показувати красу трудово людини, працю), в сюжетнй розробц (детальнй, з чтко виявленою цкавою розповддю), головне, у реалстично-демократичному спрямуванн, притаманному картинам обох митцв. Популярнсть набувала й гротескових форм. Звертався митець домсько тематики. Художник акценту увагу на образ двчини не тльки за допомогою композиц, а й кольору, зобразивши в рожевуватй блуз, яка видляться у стриманому, дещо одномантному колорит полотна. На полотн «Збирання сна на Укран», про яке вже йшла мова, з влучною характернстю вдтворено загальну картину прац селян водночас прекрасно написано пейзаж. Саме м присвячено полотна «Останнй промнь сонця» (1900), «Перед грозою» (1906), «Пастушки».
У твор 1908 року постать квткарки краще повязана з навколишнм середовищем. Особливо багато спльного у творах Пимоненка й Трутовського, який також присвятив чимало творв зображенню життя укранських селян. Пдкреслюють неспокй у природ й мнлив тн вд хмар. У картин 1908 року мова художника лакончнша. Постат селян, як гребуть сно, вносять у спокйний ритм картини динамчнсть. Розповдав художник про життя селянських дтей. Варто зауважити, що видатний художник Орловський виступав проти передвижницько «тенденцйност», був прибчником академчно школи романтичного пейзажу заразом де в чому наслдував французьких барбзонцв.
Буковецького, П. Нлуса та н. ). Кивська рисувальна школа стала першою художньою школою мста. Варто бодай побжно згадати про цей навчальний заклад. Картини художника обздили всю Росю. Образи бльшост з них подан свордно й жваво. Тут народжувалися пдростали хн дти — доньки Раса та Ольга, син Микола. Здаться, лише елотання гусей, яких двчина жене додому, порушу тишу.
Тож вн повернувся додому й почав працювати у школ Мурашка.
«Вн завжди носив з собою, — згаду у свох спогадах дружина митця, — маленьку скриньку з полотном, пензлями й фарбами та альбомчик з олвцем». Все сповнено свтла, повтря. У 1883 роц М. Пимоненко одружився з Олександрою Орловською, дочкою його друга наставника, художника В. Д. Орловського (1842-1914). Першим успхом молодого художника стала картина «Гопак» (1909), на якй зображена весела, темпераментна укранська двчина, яка завзято танцю. Тема розлуки звучить тут не лише в центральнй груп, як на полотн «Призов запасних», а й в нших. Бля колодязя», сорочка двчини в «дил» написан багатьма складними вдтнками рожевого, блакитнуватого, бузкового, вохристого, жовтуватого кольорв.
ст. ) 1862 року на мальовничй околиц Кива — Прорц. Наряджав у святкове вбрання молодь спостергав за веселощами, танцями, жартами. Обличчя двчини сповнене щирост й доброзичливост.
(художник узяв в оренду хату прибудував до не велику свтлу майстерню). В умовах, коли народ Украни зазнав соцального й нацонального гноблення царський уряд ставив всляк перепони розвитков укрансько культури, нердко таке тематичне спрямування було свордною формою боротьби митцв (свдомою, а найчастше пдсвдомою) за ствердження громадянсько гдност свого народу, за розвиток демократичного нацонального мистецтва. Микола Пимоненко був одним з найобдарованших учнв Кивсько малювально школи.
У новй майстерн, пд скляним дахом одна за одною народжуються картини рзномантно тематики:побутово-обрядового характеру — «Святочне ворожння» (1888), «Ворожння» (1893), «Веслля в Кивськй губерн» (1891) етнографчно точне вдтворення укранських народних звичавспостергамо у полотнах «Свати» (1892), «Сватання» втленням влучного нацонального гуморустали картини «Не жартуй» (1895), «До дому» (1894), «Надзюзюкався». Втер гне дерева, пдйма за ввцями куряву й несе вдалечнь. За рекомендацю. Полотно «Вихд з церкви в страсний четвер», представлене на виставц у Мюнхен, придбав один з музев цього мста.
Так на картин «Брд» (1901) ми бачимо восьмирчну двчину — Фетсову Олександру Олексвну, «Гуси, додому. » (1911) — Сиротинську Уляну Самйлвну, «Гопак» (1909) — Петраша Федота. З 1893 року, вдтод як Пимоненко вперше експонував картину «Ворожння» разом з передвижниками, вн усе сво дальше життя регулярно брав участь в хнх виставках. Усе це дещо зменшу художню виразнсть твору.
А героями його картин були здебльшого селяни, серед них малютянц. При тому, що його портрети не менш цкавими, нж загальновдом жанров твори.
А, если фамилия заканчивается на -ко, необязательно быть по мозгу хохлом типа Кличко, который родился 19 июля 1971 г. в "Бловодське", Чуйская область, Киргизская ССР, где успокоили дед и бабушка – Тамара Ефимовна Кличко (урожденная Этинзон). У звязку з цим доречно навести слова Стасова, який говорив, що «не було таких стинно значимих художникв, як не вважали б за честь за найглибшу потребу вступати до лав передвижникв приднувати свою силу до загально сили».
Сплкування двох видатних майстрв було нтенсивним: ултку 1897 року академк Орловський покинув Петербург перехав до рдного йому Кива, де купив садибу, в якй добудував ще й флгель для см Пимоненка (садиба на вулиц Гоголвськй, 28, збереглася дотепер, на дверях будинку меморальна дошка). Стоит только помнить, что заигрывать с нечистой силой ради забавы не следует. Окрем детал, навть композиця, у цих картинах мають певний символчний змст. Проте вже портрет художника М. Мурашка, виконаний Пимоненком псля повернення з Академ мистецтв, вдзначаться чтким моделюванням, виразною психологчною характеристикою.
Образи енергйних, досвдчених, впевнених у соб людей створено в портретах. У картин «Проводи рекрута» — це селянська родина й унтер, який нагаду м, що пора вже розставатися з рекрутом на полотн «Призов запасних» — молодиця, яка, припавши до чоловка, грко плаче, прощаючись з ним. У картин «Продавщиця полотна» (1901) в образ старо жнки, що нби зупинилася на мить зараз помандру з свом товаром дал, втлено вдчуття власно гдност, мудрсть суворсть селянки, яка пройшла нелегкий життвий шлях.
Водночас значення детально розробленого сюжету зменшуться.
Бля колодязя», 1909 та н. ). Водночас, як свдчить ескз до картини «Призов запасних», пейзажне середовище у цьому твор виразнше, нж у полотн «Проводи рекрута», вдгра бльшу роль у визначенн емоцйного ладу.
Бля колодязя» й «диля» постат дйових осб органчно повязан з пейзажним середовищем. Швидко насуваться важка грозова хмара. Велику роль вдгра пейзаж у картинах Пимоненка на мотив побачень. Поспшаючи додому, пдганя отару пастушка. Учн любили й поважали Пимоненка, «часто приходили до нього в майстерню, просто як до друга, за порадою, подлитися своми радощами й печалями».
У сел вн милувався мальовничою природою багато працював упродовж 1888-1911 рр. Особливо це помтно у твор «Ворожння», де змальовано нтерр сльсько хати: колиску для немовляти, прост груб лави й стл, маленьке вконечко тощо. 11—12 (24—25) декабря 1917 года в Харькове состоялся 1-й Всеукраинский съезд Советов, который, при активном участии российских большевиков-ленинцев, провозгласил Украинскую Народную Республику (столица – Харьков). Спвзвучнсть псенному фольклору помтна в тому, як показане материнське двоче горе (стара мати у вдча простяга руки до сина-козака двчина грко плаче).
