Катерина Тема Ідея Основна Думка
це передбачення подля автор. Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг. Звдси й глумлива назва — покритка. Катерина почина уявляти майбутн сина-байстрюка. Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ). Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк.
Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. Вдбуваться внутршня боротьба – просити чи не просити. Вн пдрс став водити старцв. Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань. Характеристика: Катерина — вродлива селянська двчина, щира й доврлива.
- Аналз художнього твору на уроках укрансько лтератури
- Поема Катерина Тараса Шевченка: скорочений виклад аналз
- Тарас Шевченко – Катерина (АНАЛЗ)
- «Катерина» Шевченко аналз твору
- Аналз поеми Тараса Шевченка Катерина
- Аналз твору "Катерина", Шевченко
та 13 счня 1839р., лист до М. М. Новицького вд 10 счня 1839р). 5. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. мр, прагнення мрями прагненнями сааме тако двчини, як Катерина. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували (покривали) хусткою голову необачнй двчин. Композиця: твр ма 5 роздлв, кожен з яких вдзначаться композицйною завершенстю: (пролог) звернення лричного героя до двчат, щоб не кохалися з москалями – злими людьми – (експозиця) розповдь про непослух Катерини – (завязка) Катерина, не зважаючи на поради батькв, тамно зустрчаться з ваном-москалем – (розвиток д) ван вируша в похд, обця повернутися – Катерина вагтна, народжу – батьки змушен вигнати, бо вона порушила норми морал – Катерина, голодна, холодна, зневажена людьми, де на пвнч, зустрча москалв, як смються з не – зима, Катерина знаходить прихисток у хат лсничих-карбвничих – зранку чу, що проходять повз москал – (кульмнаця) зустрч Катерини з ваном-москалем, який вд не вдвертаться – (розвязка) Катерина залиша малого сина на поталу й кидаться в ополонку – (еплог) випадкова зустрч слпого кобзаря й сироти вася (син Катерини) з батьком-москалем, який вдвертаться, упзнавши в малому себе. Загибель герон — не випадкова. Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув.
Джерело епграфа до твору «Кавказ» Кобзаря. Новим для укрансько поез елементом композицйно технки в Т. Шевченка лричн вдступи, далогчн вставки, у яких поет раз у раз звертаться безпосередньо до свого уявного читача. Податься коротка згадка про смерть батькв Катерини: Та не чули вони вже тих речей — / Н батько, н матр. Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ). У першому лричному вдступ третього роздлу темна нч символзу непевне становище герон, яка не зна, де шукати батька сво дитини. Створення образу головно герон поеми, Катерини вдбуваться через показ деклькох драматично напружених ситуацй: породила сина вд москаля, стала предметом знущань зневаги на сел, батько й матр виганяють з дому вона довго й важко блука у пошуках батька вася, знаходить його, але москаль грубо проганя бдолашну Катерина не витримала и утопилася. Походження х не зясовано. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. У текст— клька пропускв, позначених крапками.
- Поема «Катерина» сторична основа
- Последние заданные вопросы в категории Укранська лтература
- Рейтинг сочинений на этот семестр
- Лучшие эссе на этот учебный год
Це вперше вона простяга руку. (Хмельницький) 6. Звдси й глумлива назва – покритка. Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а ж ночки лихо дзвонять». Найранший вдомий текст— фрагменти (загальним обсягом 70 рядкв), вдкинут Шевченком, очевидно, пд час пдготовки поеми до друку переписан з невдомого джерела, як мстяться у списку невдомою рукою в рукописному «Кобзар» 1861, що належав. П. Левченку6 перш публкац варантв поеми з цього списку— Бородн В. Ще 70 рядкв з «Катерини»7).
Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. Вн пдрс став водити старцв. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. Робити й це дуже тяжко. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Це вперше вона простяга руку.
це передбачення подля автор. У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Цього звичаю дотримуться Катерина, бо цлком свдома того, що бльше не повернеться додому. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва.
Я думаю, що висловлю загальне враження, яке справля Катерина у трактуванн Шевченка. Внутршнй свт Катерини ясно виявлений в поведнц: весело й — вона спва, тяжко — вмиваться сльозою. Визначення переможцв. Вона скрзь и завжди свдомо вдстою власне Я, сво право на кохання гдне життя, ста покритою, бо врить коханому, «й не спада на думку, що вона нечема чи не варта його уваги, хоч у цьому – причина трагед». (Чернеча) 7. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля.
Село ставиться до не неприязно. Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували («покривали») хусткою голову необачнй дв-чин. Катерина втопилася.
Вона покохала москалика, як знало серденько не сумнвалася в правдивост почуттв свого обранця. Покинувши серед шляху дитину. Це прозрння й стало мотивом для створення жорсткого передусм стосовно самих укранцв твору.
Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Саме в цьому трагедя Катерини. Наскльки нестерпним було становище жнки, свдчить хоч би той факт, що в Кивськй губерн, наприклад, за один тльки 1839 рк, покнчило самогубством 37 двчат-покриток. Трагедя молодо самотнй матер була типовим явищем у тогочасному феодально-крпосницькому суспльств (тльки на Кивщин в 1839 роц покнчили життя самогубством тридцять см збезчещених двчат).
Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Це вперше вона простяга руку. Вона стала жертвою розпусти панв.
Самогубство Катерини — причина соцальна. (Ббля) 3. Материнство з великого щастя перетворилося для Катерини в горе та ганьбу. Яскравим зразком лро-епчно соцально-побутово поеми Катерина, у якй гостро поставлен проблеми соцально нервност трагчно дол селянки.
Робити й це дуже тяжко. («Гайдамаки») 2. Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками. Звдси й глумлива назва — покритка. Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок.
Вдкля взялось. У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Особливстю сюжету поеми пдбр надзвичайно гострих драматичних ситуацй, завдяки чому стисло водночас глибоко розкриваються характери персонажв.
Саме в цьому трагедя Катерини. У кожнй детал образу герон розкриваться якась сторона його, як цлого, навпаки — сукупнсть усх деталей да цльний образ страдниц, жертви пансько розпусти. Загибель герон — не випадкова. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв.
Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Вона стала жертвою розпусти панв. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Для Шевченка щаслива доля жнки-крпачки була не тльки суспльним, але й особистим, глибоко нтимним горем. Та батько пзнав сина, але не допомг йому.
Це вперше вона простяга руку. Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», «Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю». За цю гпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення сюжет «Катерини»4. Образи: людей: лричний герой – людина, яка спвпережива дол Катерини й да урок майбутнм поколнням двчат-укранок, розважливий, любить укранський народ Катерина – щира, вддана в коханн, ставить почуття вище норм народно морал (за що й покарана), мужньо сприйма вирок батькв москаль ван – жорстокий, безвдповдальний, дворянин за походженням, нехту простими людьми, аморальний, нкчемний батьки Катерини – люди, як носями народно морал чорнобрив двчата-, «лих» люди мандрвний чоловк (кобзар) сирота вась – син Катерини, який веде слпого кобзаря москал – жорсток, аморальн, байдуж природи: садок, криниця, мсяць, заврюха, ставок, схд сонця предметв явищ: грш, торба, берлин (карета). Робити й це дуже тяжко. Хвилююча розповдь про трагчну долю покинуто селянки дитини, що росте без батька, будив у душах людей людянсть, здатнсть до спвпереживання. Покинувши серед шляху дитину.
Образ Катерини перероста особисту трагедю пднматься до символу Украни, зраджено зневажено Москвою великомучениц. Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань.
Катерина злегковажила була покарана. Катерина втопилася. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ». Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка. В центр твору — селянська двчина Катерина.
Для Шевченка щаслива доля жнки-крпачки була не тльки суспльним, але й особистим, глибоко нтимним горем. Вони мусили скоритися громадськй думц, усталеному закону спвжиття. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Страждання, бол, як не можуть залишить байдужим поета, переконують, що на земл «нчого кращого нема, як тая мати молодая з свом дитяточком малим». VII. З «Кобзаря» 1840 поему передруковано в «Чигиринському Кобзар Гайдамаках» 1844 з вдновленням рядкв 460–461 та 533, випущених у «Кобзар» 1840.
(«Тополя») 5. Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв. Гора, де перепоховано Тараса Григоровича. Саме в цей час Шевченко, який допомагав. П. Гребнц готувати альманах до друку, очевидно, прочитав «Сердешну Оксану». З листування. П. Гребнки з Г. Ф. Квткою-Основяненком вдомо, що останнй написав свою повсть восени 1838 року, а наприкнц грудня 1838 або на початку счня 1839 року вже одержав. П. Гребнка для публкац в альманас «Ластвка», який вн тод готував (див. : листи. П. Гребнки до Г. Ф. Квтки-Основяненка вд 12 жовтня 1838р. Тема знеславлено паном селян-сько двчини розроблялася багатьма письменниками. Письменник, портрет якого написав Т. Шевченко.
У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». це передбачення подля автор. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору.
А потм – тяжкий, принизливий пошук батька дитини. Композицйно поема складаться з 5-ти роздлв. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Вони мусили скоритися громадськй думц, усталеному закону спвжиття. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували («покривали») хусткою голову необачнй дв-чин. Хлопчика знайшли лсники забрали. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ». Отже, й ще притаманн так риси: ршучсть, наполегливсть, витримка, жертовнсть.
Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. 2. 11. Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка. Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина.
Самогубство Катерини — причина соцальна. А трагедя – наслдок приниження. З першо мит життя схиляться над нами обличчя матер. («Сон») 4. Але поряд з цим у нього були твори з яскраво вираженими реалстичними тенденцями. Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками.
Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору. сторя написання: послання написане в перод «трьох лт» його поява не випадкова саме в цей перод – щось вдбуваться в житт поета. Покинувши серед шляху дитину. самогубство я сприймаю як хвилинний вдчай, викликаний життям, а не плтками. Свдчення Шевченка на допит в III вддл 21 квтня 1847р., пд час якого вн назвав «Катерину» першим свом твором, спростовано самим поетом в автобограф, де вн зазначив, що з перших свох поетичних спроб надрукував тльки «Причинну».
Милосердям любовю сповнен рядки поеми «Катерина». По горизонтал: 1. (Ярема) Пдбиття пдсумкв вкторини.
Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув. / дурень, мудрий нчого не зна. Образи: людей: Максим Залзняк – реальна особа, ватажок гайдамацького повстання трагчний образ патрота ван Гонта – реальна особа, ватажок гайдамацького повстання суворий грзний месник, для якого основним у житт визволення рдно земл людина-патрот, яка свдомо йде на невимовн страждання й муки Ярема Галайда – вигаданий персонаж, «сирота убогий», наймит корчмаря Лейби романтичний герой, який коха Оксану надлений винятковими, гперболзованими рисами показаний у динамц: на початку поеми – це звичайний селянин з часом – мужнй месник Оксана – кохана Яреми титар – батько Оксани дти вана Гонти, яких вн убива за те, що вони католики Волох – «божий чоловк», кобзар Лейба, Хайка – жиди, що знущаються з укранцв гайдамаки – узагальнений образ повстанцв, людей рзного соцального стану, що дють як цлсна могутня сила (у хньому зображенн автор широко використову поднання двох планв: загального та конкретного) конфедерати – представники польсько шляхти, як чинять сваволю народ – соцально та нацонально неоднордна маса, яка готуться до повстання як до свята природи: мсяць, лс, рчка предметв явищ: свячен нож, площа, бенкет (кривавий), червона китайка, замок, церква, мста, рзанина. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору. Образи жовтих пскв та люто зими в народнйтворчост символами тяжких життвих випробувань.
коли вн вдвернувся, з готовнстю пропону себе в жертву в мя дитини. В центр твору – селянська двчина Катерина. Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. Автор любить свою героню (це видно з лричних вдступв у поем), оплаку долю, але засуджу в поведнц нехтування мораллю свого народу, батьквськими порадами. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Для Шевченка щаслива доля жнки-крпачки була не тльки суспльним, але й особистим, глибоко нтимним горем.
Подруга його юнацьких лт, Оксана Коваленко, стала жертвою крпосницького ладу. Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка.
Цетральним у поем монолог загарбника, який пода картину «перевернутого свту», яким намагаться спокусити кавказцв. Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать.
Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Вона ходила в садок на побачення з ним, Поки слава на все село / Недобрая стала. Цього звичаю дотримуться Катерина, бо цлком свдома того, що бльше не повернеться додому.
Лричн вд-ступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. (П. Саме цй тем поет присвятив цлу низку творв, звертався до не в ус пероди творчост. ДОМАШН ЗАВДАННЯПрочитати «Назар Стодоля» Шевченка.
Назва сатирично поеми поета. Серед них — поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Вдьма» та нш, повст росйською мовою — ««Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант». Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Образи: людей: лричний герой – людина, яка бачить облуднсть царсько полтики, спвчува й пдтриму кавказцв, жалку про невдачу свого народу й врить у прийдешнсть кращих часв росйський цар – зосердя всього лихого, повний антипод моральност, чесност, шляхом пдступу, обману й погроз намагаться забрати в кавказцв свободу мфологчних стот: Прометей – титан, що принс людям вогонь за це був покараний «вчним повторенням» – щодня орел розбива йому груди, а за нч все зароста природи: Кавказьк гори, Сибр предметв явищ: чурек, сакля тюрми та н. Композиця: твр складаться з пяти частин (звернення до Бога, народв Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказцв, до Якова де Бальмена), роздлених нтервалами та змною тональност, що вдображають характерне для сонати протистояння двох тем (викриття соцально-полтично системи Рос щодо Кавказу й спвчуття поневоленим народам) вказують на рзну призмати-ку (погляди) вйни на Кавказ лричного героя, з одного боку, царя, з ншого. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. На початку сво лтературно творчост Т. Г. Шевченко писав переважно в романтичних жанрах (балада, дума, лрико-епчна поема). Сердечна прихильнсть до юнака, духовний потяг – це прекрасно. Вони не змогли пти всупереч громадськй думц вчинили у дус традицй.
Непрямим пдтвердженням правильност датування поеми кнцем 1838— початком 1839 року висловлена в лтературознавчих працях гпотеза про можливсть генетичного звязку мж «Сердешною Оксаною» Г. Ф. Квтки-Основяненка та «Катериною» Шевченка. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй – заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Вона настльки чесна благородна, що навть не пдозрва в особ офцера негдника, вона цлком довряться йому тому гине. Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ». Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка. у нй завязка попередження, драматичний напружений сюжет, трагчн розвязка, еплог. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю». Вони затримували розвиток сюжету, зосереджували увагу читача на найбльш напружених трагчних моментах, змушували читача глибше, безпосереднше переживати трагедю геров. Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. Рдн сестри поета поневрялись на панщин. Реплка – «Люди добр, де шлях в Московщину. » – вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. мр, прагнення мрями прагненнями сааме тако двчини, як Катерина. Кулш) 8.
У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Двчина не усвдомлю соцально нервност з любим, його пдступност, до останнього чека його. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка.
У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а жночки лихо дзвонять». Роль лричних вдступв — композицйного елементу в поетичному твор.
Учень: Я сприймаю Катерину дещо в ншому план. З першо мит життя схиляться над нами обличчя матер. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля. Чим заслужила ця молода жнка такий страшний фнал. Хлопчика знайшли лсники забрали. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту.
Село ставиться до не неприязно. Катерина втопилася. Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань. Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше.
В центр твору — селянська двчина Катерина. Таким чином, днсть, взамозвязок усх елементв поеми, взамно доповнюючи поглибшуючи один одного, дають у результат таку художню форму, яка втлю все дейне багатство твору. Поет плакав-ридав над безталанням скривджених двчат, матерв, дтей-сирт. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. У лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. Хлопчика знайшли лсники забрали.
Враження вд читання могло стати безпосереднм творчим мпульсом до написання «Катерини» (збг окремих деталей ситуацй в обох творах пдтверджу це припущення). Село ставиться до не неприязно. сторична постать, художня оцнка дяльност яко надано поетом у твор «Стоть в сел Суботов». Вн пдрс став водити старцв. Картина балада Т. Шевченка, як мають однакову назву. Проте нещасна матр ще не може вдмовитися вд сво мр продовжу пошуки, бо любить офцера, врить його обцянкам. Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг.
У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Герой твору «Гайдамаки». Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва. Це, перш за все, поема «Катерина», яку вдомий французький критик Е. Дюран назвав «генальним надбанням загальнолюдсько культури».
Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв. Робити й це дуже тяжко. Самогубство Катерини — причина соцальна. Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. Вона стала жертвою розпусти панв.
Саме цй тем поет присвятив цлу низку творв, звертався до не в ус пероди творчост. Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. В центр твору — селянська двчина Катерина. Лричний герой не поступаться своми поглядами, бо не дають йому спокою «привиди» козакв, як приходять до нього в убогу хатину на раду, вселяючи вру й надю на краще, на те, що з «розритих могил» ще пднметься слава козацька, постане нова Сч, нова Украна.
а багато в мой хат Лиха наробили. Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю». Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Але двчина злегковажила порадами батькв була жорстоко покарана осудом ганьбою псля народження позашлюбно дитини. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту.
Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк. мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина. Мати-покритка, скльки й стало сил, захища сво дитя вд жорстокого ворожого свту. Про це «щось» можна довдатися з поез «Три лта», де Т. Шевченко пише: «Невелик три лта Марно пролетли. Вперше «Катерину» надруковано в «Кобзар» 1840.
Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать.
Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а жночки лихо дзвонять». У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини.
Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Це вперше вона простяга руку. В центр твору — селянська двчина Катерина.
Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер (Мабуть, сама вчила), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Усм свом життям працею матнка утверджу у кожного з нас кращ риси людяност й добра. Опустошили убоге Мо серце тихе, Погасили усе добре, Запалили лихо. » – поет збагнув, що ворогами Укран не лише чужинц, цар, завойовники, а й сам укранц – мертв, жив, ненароджен, яким усе байдуже, як «оглухли, не чують кайданами мняються, правдою торгують». Так, душевний стан Катерини, тяжк переживання змальовуються через поведнку, через ставлення до людей, до оточення. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Аж тут затрубили в похд, пшов офцер з села, а Катерина стала покриткою.
мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина. Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ). Серед них — поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Вдьма» та нш, повст росйською мовою — ««Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант». Пшла Катерина шукати свого коханого, сподваючись, що вн прийме з сином.
Постйна увага Т. Шевченка до трагчного становища жнки у часи крпацтва зумовлються тим, що саме вона була найбльш пригнобленою скривдженою: поневрялась на панщин, зносила тяжк кари, нердко була змушена стати жертвою тваринно похот помщикв, крм того, постйно перебувала пд гнтом родинним. Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк. Робити й це дуже тяжко. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору.
Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. Висловлюючи глибоке спвчуття покинутим двчатам-покриткам, Т. Шевченко пдносився до розумння справжнх соцальних причин, як породжували аморальн явища.
