Святочне Ворожіння Пимоненко

В умовах, коли народ Украни зазнав соцального й нацонального гноблення царський уряд ставив всляк перепони розвитков укрансько культури, нердко таке тематичне спрямування було свордною формою боротьби митцв (свдомою, а найчастше пдсвдомою) за ствердження громадянсько гдност свого народу, за розвиток демократичного нацонального мистецтва. Хочешь, чтоб написали – "еврейский художник". Картина имевшая большой успех была приобретена Лувром. На полотн «Кивська квткарка» 1908 року показано двчину зовсм ншого типу.

Зображено осяяний сонцем луг бля рчки. Крамським, . Образи бльшост з них подан свордно й жваво. У роки навчання Пимоненка (1878--1882) це був ще молодий учбовий заклад, проте вже спроможний дати рунтовну пдготовку з живопису та рисунка. У роки навчання Пимоненка (1878—1882) це був ще молодий учбовий заклад, проте вже спроможний дати рунтовну пдготовку з живопису та рисунка.

«Вн завжди носив з собою, -- згаду у свох спогадах дружина митця, -- маленьку скриньку з полотном, пензлями й фарбами та альбомчик з олвцем». Багато сил вддав Пимоненко вихованню мистецько молод. В умовах, коли народ Украни зазнав соцального й нацонального гноблення царський уряд ставив всляк перепони розвитков укрансько культури, нердко таке тематичне спрямування було свордною формою боротьби митцв (свдомою, а найчастше пдсвдомою) за ствердження громадянсько гдност свого народу, за розвиток демократичного нацонального мистецтва. Виявленню безвихдност становища сприя композицйна побудова картини, психологчн колз. Торк Кивський полтехнк уже писав про ювлей видатного укранського художника Миколи Пимоненка – 9 березня 2012 року виповнилося 150 рокв вд дня його народження.

Композиця побудована в нй так, нби сам глядач знаходиться десь поруч з дйовими особами, озирнувшись, бачить клька рядв гальорки, тсно заповнених строкатою публкою. В картин «Останнй промнь» зображено мить, коли небо ще в рожевих вдблисках вд сонця, що ось-ось сховаться за обрм, а невеличку рчку, яка, звиваючись, бжить лугом, блу хатину на околиц села й лсову гущавину вдалечин вже обгортають бузков сутнки.

Це особливо помтно у зображенн вулиц, на тл яко чтко вимальовуться постать квткарки (детально показано характерн для того часу будинки, перехожих, дврника тощо). Член Товарищества передвижных художественных выстовок (с 1899 года), Товарищества южнорусских художников, Общества мюнхенских художников и Парижского интернационального союза искусства и литературы. Ну и что.

  • Скандальная история картины из-за которой Николая Пимоненко судился с водочным фабрикантом Шустовым
  • Творчество Николая Пимоненко Святочное гадание
  • Описание картины «Святочное гадание»
  • Работы русско-украинского художника Пимоненко Николай Корнилович (1862-1912)
  • История украинских шедевров: Николай Пимоненко
  • Блог Олени Щербань (Лены Солнце)

Учн любили й поважали Пимоненка, «часто приходили до нього в майстерню, просто як до друга, за порадою, подлитися своми радощами й печалями». Шишкним, В. Орловським та н. Коли у Кив вдкривалися виставки передвижникв, учн, як вимагав того М. Мурашко, старанно знайомилися з кращими творами, робили невеличк нотатки олвцем фарбами. Вн ста простшим.

Ще мить -- не пробються сонячн промен, що зараз яскраво освтлюють частину степу й отару. Буковецького, П. Нлуса та н. ). Яка втрата для «Пересувно». Приваблю увагу й романтично схвильована картина художника «Перед грозою» (1906). Микола Пимоненко був одним з найобдарованших учнв Кивсько малювально школи. Псля повернення з Академ мистецтв Микола Корнилович малю «Портрет М. Мурашка».

  • Укранський художник Микола Пимоненко
  • Николай Пимоненко: жизнь и творчество художника
  • ПИМОНЕНКО Николай – Святочное гадание
  • Виставка Миколи Пимоненка: "Мистецтво як радсть життя"
  • Презентаця на тему «Микола Корнилович Пимоненко»
  • Жанровые сцены быта украинского народа на картинах Пимоненко
  • Олена-Олмпада Скрипка-Щербань /

У картин 1908 року мова художника лакончнша. Крм того, тут зображено жнок (на другому план й вдалин), як вправно жнуть. Висок досягнення митця вдзначив вищий художнй заклад крани -- петербурзька Академя мистецтв, обравши його 1904 року академком.

Потемнло. А, если фамилия заканчивается на -ко, необязательно быть по мозгу хохлом типа Кличко, который родился 19 июля 1971 г. в "Бловодське", Чуйская область, Киргизская ССР, где успокоили дед и бабушка – Тамара Ефимовна Кличко (урожденная Этинзон). У картин 1897 року сильнше виявлено оповдне начало. Мацнва О. Терещенка.

Художник одержав поздоровлення вд багатьох укранських та росйських дячв мистецтва, зокрема вд Рпна, вд установ художнх товариств. В картин «Останнй промнь» зображено мить, коли небо ще в рожевих вдблисках вд сонця, що ось-ось сховаться за обрм, а невеличку рчку, яка, звиваючись, бжить лугом, блу хатину на околиц села й лсову гущавину вдалечин вже обгортають бузков сутнки. Пимоненко написав чимало творв, присвячених гомнким мальовничим укранським ярмаркам: «Ярмарок» (1904), «У горшковому ряду» (1911), «На ярмарку» (1898).

  • Общееколичествопросмотровстраницы
  • Пимоненко Микола Корнилович» (1862-1912), укранський художник-художникь
  • ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ИЗ ЖИЗНИ ХУДОЖНИКА
  • Пимоненко Николай Корнильевич, украинский художник
  • Художественно-исторический музей Арт-Рисунок

А твори 1890—1900-х рокв — автопортрет, портрет дружини в зеленй сукн (1893), . Пимоненко пдкреслю особливост вку, зовншност й характеру портретованих. Яка втрата для «Пересувно».

Бля колодязя» й «диля» постат дйових осб органчно повязан з пейзажним середовищем. У деяких картинах вдчуваться й соцальний пдтекст: наприклад, у робот «Суперники» (1906) зображено багатого парубка, який зневажливо дивиться на свого конкурента -- бдного хлопця. Пимоненко пдкреслю особливост вку, зовншност й характеру портретованих.

Все сповнено свтла, повтря. Врвноважу, пластично органзову композицю (свом великим, цлсним силуетом) зображення гарби з сном волв, що стоять нерухомо. З 1893 року, вдтод як Пимоненко вперше експонував картину «Ворожння» разом з передвижниками, вн усе сво дальше життя регулярно брав участь в хнх виставках.

Скандальная история картины из-за которой Николая Пимоненко

Основну увагу художникь концентру на обличч й руках, видляючи х свтлом. Бльшсть його альбомв, чимало етюдв загинули, але й по тих роботах, що збереглися, можна простежити зростання майстерност митця -- вд деяко млявост до все бльшо впевненост й лакончност штриха в малюнках вд маловиразного колрного ршення до переконливо емоцйного в живописних творах. Ця спльнсть помтна в добор сюжетв (Пимоненко, як Трутовський, любив зображувати укранськ народн весльн обряди, ярмарки, побачення двчат парубкв, показувати красу трудово людини, працю), в сюжетнй розробц (детальнй, з чтко виявленою цкавою розповддю), головне, у реалстично-демократичному спрямуванн, притаманному картинам обох митцв. Учн любили й поважали Пимоненка, «часто приходили до нього в майстерню, просто як до друга, за порадою, подлитися своми радощами й печалями». Художник фксував усе, що привертало його увагу: окрем характерн обличчя й постат, групи людей, примром селянок селян, як повертаються шляхом з ярмарку, змальовував кравиди й окрем елементи пейзажу (дерева, лугов стежки, хати серед садв тощо).

Найбльш вдал картини на мотив побачень були виконан Пимоненком в останн роки життя («диля», 1908, «Суперниц. Уперше ц риси чтко виявилися в полотнах «Останнй промнь» (1900) «Брд» (1901), де художник показав поетичну красу простих мотивв природи на х тл -- сцени з життя сльських дтей дореволюцйного часу. Швидко насуваться важка грозова хмара. Постат селян, як гребуть сно, вносять у спокйний ритм картини динамчнсть.

у творчост Пимоненка Трутовського й вдмнност, зумовлен вже тим, що ц митц належать до рзних поколнь (початок художньо зрлост Пимоненка збгаться з кнцем творчого шляху Трутовського) вдповдно репрезентують рзн етапи розвитку укранського демократичного живопису. Тема розлуки звучить тут не лише в центральнй груп, як на полотн «Призов запасних», а й в нших. А твори 1890--1900-х рокв -- автопортрет, портрет дружини в зеленй сукн (1893), . Втер гне дерева, пдйма за ввцями куряву й несе вдалечнь.

На мську тематику писав картини Микола Пимоненко, особливо останн 15 рокв життя. «Малюйте олвцем, нколи не забувайте його, памятайте, що вн вам друг вчитель, опановуйте малюнок, пишть з натури», -- радив вн. Мацнва (1895), портрет Ольги, дочки художника (1902), сина (етюд, 1906), О. Терещенка (1910) та нш говорять про Пимоненка як про досвдченого майстра. Не випадково Рпн вважав смерть Пимоненка великою втратою для передвижникв. Виразно свдчать про це полотна «Кивська квткарка» 1897 1908 рокв, у яких Пимоненко звернувся до одного й того ж мотиву.

Серед портретв художника роботи старанно виписан («Портрет дружини художника в зеленй сукн», 1893) виконан вльнше, в них освтлення то помякшу абриси форми, то пдкреслю х («Портрет Ольги, дочки художника», 1902). Пдкреслюють неспокй у природ й мнлив тн вд хмар. У картин «Продавщиця полотна» (1901) в образ старо жнки, що нби зупинилася на мить зараз помандру з свом товаром дал, втлено вдчуття власно гдност, мудрсть суворсть селянки, яка пройшла нелегкий життвий шлях. Захмарене небо злилося на обр з степом. Брод вовсе не является преградой для молодых деревенских жителей. Вн викладав у Кивськй малювальнй школ (1884—1900), де його учнями були вдом в майбутньому живописц: О. Мурашко, Г. Свтлицький, Г. Дядченко, Ф. Красицький та н. У 1900 роц Пимоненко став одним з органзаторв Кивського художнього училища працював там до 1906 року.

За рекомендацю. Найбльш пдготовлен, починаючи з 1880 року, коли був вдкритий так званий «головний клас», почали працювати над живою моделлю. Здаться, лише елотання гусей, яких двчина жене додому, порушу тишу.

В портретах навть бльше, нж у побутових картинах, помтний властивий йому мцний рисунок, матеральнсть лплення форми. Про майстернсть Пимоненка-колориста в цих полотнах свдчить те, як вн передав складн для вдображення зелений блий кольори. Водночас, як свдчить ескз до картини «Призов запасних», пейзажне середовище у цьому твор виразнше, нж у полотн «Проводи рекрута», вдгра бльшу роль у визначенн емоцйного ладу.

Твори 1890—1900-х рокв — «Автопортрет», «Портрет дружини в зеленй сукн» (1893), «Портрет дочки Ольги» (1902), «Портрет сина» (етюд, 1906), «Портрет О. Терещенка» (1910) та нш говорять про Пимоненка як про досвдченого майстра. Спльним для портретв роботи Пимоненка стримана колрна гама, тонк градац свтлотн.

У цьому твор, як в бльшост полотен художника 1890-х рокв, колорит ще небагатий на вдтнки. Втер гне дерева, пдйма за ввцями куряву й несе вдалечнь. Усе це дещо зменшу художню виразнсть твору. У картин «Проводи рекрута» -- це селянська родина й унтер, який нагаду м, що пора вже розставатися з рекрутом на полотн «Призов запасних» -- молодиця, яка, припавши до чоловка, грко плаче, прощаючись з ним. Бля колодязя», 1909 та н. ).

На мську тематику писав картини Микола Пимоненко, особливо останн 15 рокв життя. З 1893 року, вдтод як Пимоненко вперше експонував картину «Ворожння» разом з передвижниками, вн усе сво дальше життя регулярно брав участь в хнх виставках. 11—12 (24—25) декабря 1917 года в Харькове состоялся 1-й Всеукраинский съезд Советов, который, при активном участии российских большевиков-ленинцев, провозгласил Украинскую Народную Республику (столица – Харьков). Не випадково Рпн вважав смерть Пимоненка великою втратою для передвижникв. Один художник обратил на меня внимание, пригласил в мастерскую и написал с меня образ Христа.

Ефект подвйного освтлення (природного -- мсячного й штучного -- вд лхтарв) створю тривожний настрй, спвзвучний психологчному станов двчини. Так, у картин «Молодиця» художник пдкреслю привабливсть, оптимзм молодо селянки, як виявляються через ладнсть постат, веселу усмшку, що нби освтлю все обличчя, барвистсть укранського народного одягу, який вдтня красу. Все авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Мацнва (1895), портрет Ольги, дочки художника (1902), сина (етюд, 1906), О. Терещенка (1910) та нш говорять про Пимоненка як про досвдченого майстра. Спвзвучнсть псенному фольклору помтна в тому, як показане материнське двоче горе (стара мати у вдча простяга руки до сина-козака двчина грко плаче).

В них Пимоненко тракту проводи на вйну та солдатську службу як справжн народне горе. Представлено в цих залах й менш вдом широкому загалов гран творчост Пимоненка. Микола Пимоненко ще за життя зажив величезно популярност. Пд впливом загальних процесв розвитку мистецтва тих рокв у творах Пимоненка здебльшого сильнше, нж у картинах Трутовського (особливо написаних у 1850--1860 роках), виявлена тенденця до ндивдуалзац образв та пленерност живопису.

Особливо це помтно у твор «Ворожння», де змальовано нтерр сльсько хати: колиску для немовляти, прост груб лави й стл, маленьке вконечко тощо. З 1900 по 1912 рк Пимоненко, крм того, викладав рисунок у Кивському полтехнчному нститут. Найбльш пдготовлен, починаючи з 1880 року, коли був вдкритий так званий «головний клас», почали працювати над живою моделлю.

Образи енергйних, досвдчених, впевнених у соб людей створено в портретах. Рпним, М. Дубовським, М. Мурашко, В. Орловським та н. Картини «Проводи рекрута» «Призов запасних» належали до значних творв укранського побутового живопису дожовтнево доби. Цей прийом застосував Пимоненко, але колрна гама його творв багатша. У твор 1908 року постать квткарки краще повязана з навколишнм середовищем. хн постат нби замикають простр навколо дочки, що посилю враження приреченост.

Учн малювали орнаменти, натюрморти, погруддя, стату, копювали художн твори. Композиця портретв Пимоненка нескладна. Бля колодязя», 1909 та н. ). Взагал, протягом цлого життя Пимоненко багато малював з натури.

Водночас значення детально розробленого сюжету зменшуться. Рпним, . Художник фксував усе, що привертало його увагу: окрем характерн обличчя й постат, групи людей, примром селянок селян, як повертаються шляхом з ярмарку, змальовував кравиди й окрем елементи пейзажу (дерева, лугов стежки, хати серед садв тощо).

Наприклад, славнозвсн Святочн ворожння (Ворожння) експонуються в клькох варантах, написаних в рзн роки. Це найбльша за останн пятдесят рокв виставка творв майстра. Як майстер побутового живопису Пимоненко належить до видатних укранських митцв XIX -- початку XX сторччя. Захмарене небо злилося на обр з степом. Водночас значення детально розробленого сюжету зменшуться.

Ця спльнсть помтна в добор сюжетв (Пимоненко, як Трутовський, любив зображувати укранськ народн весльн обряди, ярмарки, побачення двчат парубкв, показувати красу трудово людини, працю), в сюжетнй розробц (детальнй, з чтко виявленою цкавою розповддю), головне, у реалстично-демократичному спрямуванн, притаманному картинам обох митцв. З перших рокв XX сторччя колорит його творв ста багатшим, а манера письма вльншою. Горе людей, як проводжають у ненависну рекрутчину свох близьких рдних, повнше виявлене у першому твор. При тому, що його портрети не менш цкавими, нж загальновдом жанров твори. «Дружн поради вказвки Миколи Корниловича, -- згадував народний художник УРСР К. Трохименко, -- його чуйнсть людянсть справляли на нас, учнв, велике враження, а майстернсть художника була для нас взрцем творчого пдходу до мистецтва, допомагала нам оволодти його тамницями».

Тож глядач отримали змогу оцнити масштаби творчост славетного укранського реалста помилуватися його роботами. Досить вльна манера письма, складна за вдтнками колрна гама посилюють емоцйнсть твору. у творчост Пимоненка Трутовського й вдмнност, зумовлен вже тим, що ц митц належать до рзних поколнь (початок художньо зрлост Пимоненка збгаться з кнцем творчого шляху Трутовського) вдповдно репрезентують рзн етапи розвитку укранського демократичного живопису.

Вн ста простшим. И это ясно, ведь на картине нет и намека, на чувство тревоги, неуверенности или страха. Як в картинах з сльського життя, у творах на мську тематику художник створю ндивдуально свордн образи, виявля психологчний стан дйових осб. Велику роль вдгра пейзаж у картинах Пимоненка на мотив побачень. Крамським, .

Тогда, будучи хористом в хоре поместной церкви, я был полон мечтаний и сладких грез. У звязку з цим доречно навести слова Стасова, який говорив, що «не було таких стинно значимих художникв, як не вважали б за честь за найглибшу потребу вступати до лав передвижникв приднувати свою силу до загально сили». Вдрзняються згадан картини живописним ршенням.

Наверное, они возвращаются с луга, где пасли телят. показано на першому план, на тл поля. Ощущение спокойствия также передается через мягкие зеленые оттенки деревьев и травы.

Про це свдчить, наприклад, картина «Гальорка» (1885), яку художник вважав свою першою самостйною роботою. Рпна та н. ).

Пд впливом загальних процесв розвитку мистецтва тих рокв у творах Пимоненка здебльшого сильнше, нж у картинах Трутовського (особливо написаних у 1850—1860 роках), виявлена тенденця до ндивдуалзац образв та пленерност живопису. У картин «Проводи рекрута» — це селянська родина й унтер, який нагаду м, що пора вже розставатися з рекрутом на полотн «Призов запасних» — молодиця, яка, припавши до чоловка, грко плаче, прощаючись з ним. Наприклад, полотно «Рада» (1909) да уявлення про буденнсть, прозачнсть життя мських обивателв.

Живопис в картин дещо надмрно деталзований (наприклад, це можна сказати про те, як написано колосся жита) яскраве сонячне освтлення передано ще досить умовно. Обличчя двчини сповнене щирост й доброзичливост. «Дружн поради вказвки Миколи Корниловича, — згадував народний художник УРСР К. Трохименко, — його чуйнсть людянсть справляли на нас, учнв, велике враження, а майстернсть художника була для нас взрцем творчого пдходу до мистецтва, допомагала нам оволодти його тамницями».

З перших рокв XX сторччя колорит його творв ста багатшим, а манера письма вльншою. Так, у картин «Молодиця» художник пдкреслю привабливсть, оптимзм молодо селянки, як виявляються через ладнсть постат, веселу усмшку, що нби освтлю все обличчя, барвистсть укранського народного одягу, який вдтня красу. Зелень дерев трави тут свжа й водночас нерзка бл корова теля в робот «Суперниц. В картин «У похд» подя — прощання козакв з рдними — вдображена нби у розвитку.

Насамперед, певна рч, його портретний спадок. Ну, дальше знаете. «Вн завжди носив з собою, — згаду у свох спогадах дружина митця, — маленьку скриньку з полотном, пензлями й фарбами та альбомчик з олвцем». Об этом дает понять отсутствие тревожных тонов. Стасова, М. Мурашка, . Найбльш вдал картини на мотив побачень були виконан Пимоненком в останн роки життя («диля», 1908, «Суперниц.

Образи енергйних, досвдчених, впевнених у соб людей створено в портретах. Поспшаючи додому, пдганя отару пастушка. Приваблю увагу й романтично схвильована картина художника «Перед грозою» (1906). На обочине городской дороги он приметил грязного, оборванного нищего.

Пдкреслюють неспокй у природ й мнлив тн вд хмар. Особливо приверта увагу юнак, який у вдча оглядаться на заплакану двчину. Звертався Пимоненко й до портретного живопису, зображуючи переважно членв см та знайомих. Все це -- представники непривлейованих верств населення, обднан спльним нтересом до вистави. В цй картин яскраво видно пленерн досягнення художника.

Наприкнц 1890-х рокв, а також на початку XX сторччя Микола Пимоненко, продовжуючи розробляти сльську тематику, пише багато картин, сюжетом яких були побачення двчат хлопцв, ярмарки та нш побутов сцени з життя укранського народу. Уперше ц риси чтко виявилися в полотнах «Останнй промнь» (1900) «Брд» (1901), де художник показав поетичну красу простих мотивв природи на х тл — сцени з життя сльських дтей дореволюцйного часу. Наприклад, полотно «Рада» (1909) да уявлення про буденнсть, прозачнсть життя мських обивателв.

У твор 1908 року постать квткарки краще повязана з навколишнм середовищем. Бля колодязя», сорочка двчини в «дил» написан багатьма складними вдтнками рожевого, блакитнуватого, бузкового, вохристого, жовтуватого кольорв.

Взагал, протягом цлого життя Пимоненко багато малював з натури. Спвзвучнсть псенному фольклору помтна в тому, як показане материнське двоче горе (стара мати у вдча простяга руки до сина-козака двчина грко плаче). У картин «Продавщиця полотна» (1901) в образ старо жнки, що нби зупинилася на мить зараз помандру з свом товаром дал, втлено вдчуття власно гдност, мудрсть суворсть селянки, яка пройшла нелегкий життвий шлях. «Малюйте олвцем, нколи не забувайте його, памятайте, що вн вам друг вчитель, опановуйте малюнок, пишть з натури», — радив вн.

У картин «Жниця» художник створив привабливий образ молодо селянки. До подбного сюжету художник звертався й пзнше, у картинах «Двчинка, яка пасе гусей» (1910) та «Гуси, додому. ». Дядченко, С. Костенко, О. Мурашко та н. ) ряд митцв, творчсть яких в основному припада на радянський час (. Образи бльшост з них подан свордно й жваво. З одягу видно, що це жителька мсько околиц.

В картин «У похд» подя -- прощання козакв з рдними -- вдображена нби у розвитку. В 1909 году за картину «Гопак» Пимоненко награждается золотой медалью Салона де Пари Общества французских художников. Учн малювали орнаменти, натюрморти, погруддя, стату, копювали художн твори. На полотн «Збирання сна на Укран», про яке вже йшла мова, з влучною характернстю вдтворено загальну картину прац селян водночас прекрасно написано пейзаж.

Одним з перших був «Портрет батька» (1880), вн вдноситься до часу навчання в Кивськй рисувальнй школ. Вдрзняються згадан картини живописним ршенням. Так, рушники, якими перевязано сватв, свдчать, що заручини вже вдбулися. Багато сил вддав Пимоненко вихованню мистецько молод. Ефект подвйного освтлення (природного — мсячного й штучного — вд лхтарв) створю тривожний настрй, спвзвучний психологчному станов двчини.

Соковитсть барв, сонячнсть кравиду створюють у згаданих картинах життствердний емоцйний лад, суголосний почуттям основних персонажв. Досить вльна манера письма, складна за вдтнками колрна гама посилюють емоцйнсть твору. Так, у картинах «Суперниц. У картин «Зустрч з земляком» (1908) Пимоненко торкаться актуально на той час проблеми антагонстично протилежност мж мстом селом. Репродукц його творв розлталися Росйською мперю тисячами листвок (вони, до слова, також в експозиц). Це особливо помтно у зображенн вулиц, на тл яко чтко вимальовуться постать квткарки (детально показано характерн для того часу будинки, перехожих, дврника тощо).

Швидко насуваться важка грозова хмара. Передусм, це просто-таки чарвн зображення дружини та дтей. Поспшаючи додому, пдганя отару пастушка. Они переходят его далеко не в первый раз. Окрем детал, навть композиця, у цих картинах мають певний символчний змст. хн образи вн тракту у двох аспектах — лричному, з роздумами над долею молодо й молодого, дещо гумористичному в зображенн нших учасникв процес.

Вн викладав у Кивськй малювальнй школ (1884--1900), де його учнями були вдом в майбутньому живописц: О. Мурашко, Г. Свтлицький, Г. Дядченко, Ф. Красицький та н. У 1900 роц Пимоненко став одним з органзаторв Кивського художнього училища працював там до 1906 року. Велику роль вдгра пейзаж у картинах Пимоненка на мотив побачень. лине дощ.

У звязку з цим доречно навести слова Стасова, який говорив, що «не було таких стинно значимих художникв, як не вважали б за честь за найглибшу потребу вступати до лав передвижникв приднувати свою силу до загально сили». У картин 1908 року мова художника лакончнша. Ще мить — не пробються сонячн промен, що зараз яскраво освтлюють частину степу й отару. Мацнва О. Терещенка. Буковецького, П. Нлуса та н. ). До подбного сюжету художник звертався й пзнше, у картинах «Двчинка, яка пасе гусей» (1910) та «Гуси, додому. ».

У картин «Зустрч з земляком» (1908) Пимоненко торкаться актуально на той час проблеми антагонстично протилежност мж мстом селом. Микола Пимоненко був одним з найобдарованших учнв Кивсько малювально школи. Рпним, М. Дубовським, М. Мурашко, В. Орловським та н. Картини «Проводи рекрута» «Призов запасних» належали до значних творв укранського побутового живопису дожовтнево доби. За рекомендацю. жакевич, Г. Свтлицький, В. Бялиницький-Бруля, О. Моравов та н. ).

На виставц ц роботи також експонуються – х надав музей вана Гончара. лине дощ. Вероятно, детям не впервой возвращаться с этой работы. Про це свдчить, наприклад, картина «Гальорка» (1885), яку художник вважав свою першою самостйною роботою. Здаться, лише елотання гусей, яких двчина жене додому, порушу тишу.

Потемнло. У деяких картинах вдчуваться й соцальний пдтекст: наприклад, у робот «Суперники» (1906) зображено багатого парубка, який зневажливо дивиться на свого конкурента — бдного хлопця. У ряд творв («Свати», 1892, «Сватання», «Свати») Пимоненко з етнографчною точнстю вдобразив укранськ народн звича, повязан з сватанням. Стасова, М. Мурашка, . Рпна та н. ). З 1900 по 1912 рк Пимоненко, крм того, викладав рисунок у Кивському полтехнчному нститут.

У картин 1897 року сильнше виявлено оповдне начало. Вона, здаться, на хвилину вдрвалася вд роботи, привтно всмхаючись, дивиться на глядача. Рпним, . жакевич, Г. Свтлицький, В. Бялиницький-Бруля, О. Моравов та н. ).

В них Пимоненко тракту проводи на вйну та солдатську службу як справжн народне горе. Постат х лише намчено, увага на трудовому процес не акцентована.