Катерина Тема Ідея Основна Думка
мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Хлопчика знайшли лсники забрали. Назва сатирично поеми поета. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк. Наймит-попихач Ярема, якому гайдамаки дали прзвище Галайда, ставши повстанцем, борцем за справедливсть, вдчув, що в боротьб за волю в нього «виросли крила, Що неба дстане, коли полетить»: народне повстання розгнуло пригноблену людину. Це вперше вона простяга руку.
- Аналз твору «Катерина» — Тарас Шевченко
- Поема Катерина Тараса Шевченка: скорочений виклад аналз
- Все школьные сочинения по литературе
- Аналз художнього твору на уроках укрансько лтератури
- Тарас Шевченко – Катерина (АНАЛЗ)
Село ставиться до не неприязно. У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Саме в цьому трагедя Катерини. Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг.
Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг. Вона стала жертвою розпусти панв. Образи: людей: лричний герой – людина, яка спвпережива дол Катерини й да урок майбутнм поколнням двчат-укранок, розважливий, любить укранський народ Катерина – щира, вддана в коханн, ставить почуття вище норм народно морал (за що й покарана), мужньо сприйма вирок батькв москаль ван – жорстокий, безвдповдальний, дворянин за походженням, нехту простими людьми, аморальний, нкчемний батьки Катерини – люди, як носями народно морал чорнобрив двчата-, «лих» люди мандрвний чоловк (кобзар) сирота вась – син Катерини, який веде слпого кобзаря москал – жорсток, аморальн, байдуж природи: садок, криниця, мсяць, заврюха, ставок, схд сонця предметв явищ: грш, торба, берлин (карета).
Катерина втопилася. Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. З першо мит життя схиляться над нами обличчя матер. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. («Сон») 4.
Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. Вн пдрс став водити старцв. Звдси й глумлива назва — покритка. Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Постйна увага Т. Шевченка до трагчного становища жнки у часи крпацтва зумовлються тим, що саме вона була найбльш пригнобленою скривдженою: поневрялась на панщин, зносила тяжк кари, нердко була змушена стати жертвою тваринно похот помщикв, крм того, постйно перебувала пд гнтом родинним. / дурень, мудрий нчого не зна.
Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Це вперше вона простяга руку. Податься коротка згадка про смерть батькв Катерини: Та не чули вони вже тих речей — / Н батько, н матр. Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер (Мабуть, сама вчила), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Тарас Шевченко – генй укранського народу. В творах Шевченка ожива крпацька Украна такою, як вона була. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
- Пдготовка до ЗНО з укрансько лтератури
- Аналз твору "Катерина", Шевченко
- Аналз поеми Тараса Шевченка Катерина
- Последние заданные вопросы в категории Укранська лтература
- Схож записи з категор Шевченко Тарас
- Шевченко аналз твору «Катерина»
- Рейтинг сочинений на этот семестр
Реплка – «Люди добр, де шлях в Московщину. » – вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Так, душевний стан Катерини, тяжк переживання змальовуються через поведнку, через ставлення до людей, до оточення. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Саме цй тем поет присвятив цлу низку творв, звертався до не в ус пероди творчост. Вн пдрс став водити старцв. Трагедя молодо самотнй матер була типовим явищем у тогочасному феодально-крпосницькому суспльств (тльки на Кивщин в 1839 роц покнчили життя самогубством тридцять см збезчещених двчат).
Одн вважають, що сором, адже жити самй з дитиною було практично неможливо. Чим заслужила ця молода жнка такий страшний фнал. Вража чистота й глибина його любов до Оксани. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували («покривали») хусткою голову необачнй дв-чин. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув.
- Лучшие эссе на этот учебный год
- Вдповдь на контрольне запитання
- Поема «Катерина» сторична основа
- Лтература 40-60-х рокв ХХ столття (1)
Лричн вд-ступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Непрямим пдтвердженням правильност датування поеми кнцем 1838— початком 1839 року висловлена в лтературознавчих працях гпотеза про можливсть генетичного звязку мж «Сердешною Оксаною» Г. Ф. Квтки-Основяненка та «Катериною» Шевченка. це передбачення подля автор. Вони не змогли пти всупереч громадськй думц вчинили у дус традицй. Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. Вона зна, що люблять батьки, що страждають, може, ще бльш, нж вона, але виганяють з дому тому, що свою поведнкою Катерина порушила моральн традиц. Перша зустрч з москалями завдала й пекучого болю закинула в душу невиразний ще сумнв вперше глянути правд в оч. Катерина почина уявляти майбутн сина-байстрюка.
Жорстокими тод були порядки в Украни: дти-безбатченки вважалися ганебною ношею. Робити й це дуже тяжко. Хлопчика знайшли лсники забрали.
сну верся, що вона загинула вд горя: просто не витримала ваги свого нещастя. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Для Шевченка щаслива доля жнки-крпачки була не тльки суспльним, але й особистим, глибоко нтимним горем. Найранший вдомий текст— фрагменти (загальним обсягом 70 рядкв), вдкинут Шевченком, очевидно, пд час пдготовки поеми до друку переписан з невдомого джерела, як мстяться у списку невдомою рукою в рукописному «Кобзар» 1861, що належав. П. Левченку6 перш публкац варантв поеми з цього списку— Бородн В. Ще 70 рядкв з «Катерини»7). Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв. Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк.
Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. Визначення переможцв.
Враження вд читання могло стати безпосереднм творчим мпульсом до написання «Катерини» (збг окремих деталей ситуацй в обох творах пдтверджу це припущення). Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Вперше «Катерину» надруковано в «Кобзар» 1840.
Особливстю сюжету поеми пдбр надзвичайно гострих драматичних ситуацй, завдяки чому стисло водночас глибоко розкриваються характери персонажв. Звдси й глумлива назва – покритка. Ця антитеза пдсилю експресивне змалювання подй (Г. По горизонтал: 1.
В центр твору – селянська двчина Катерина. Вс цуралися таких жнок. Материнство з великого щастя перетворилося для Катерини в горе та ганьбу.
Образи: людей: Максим Залзняк – реальна особа, ватажок гайдамацького повстання трагчний образ патрота ван Гонта – реальна особа, ватажок гайдамацького повстання суворий грзний месник, для якого основним у житт визволення рдно земл людина-патрот, яка свдомо йде на невимовн страждання й муки Ярема Галайда – вигаданий персонаж, «сирота убогий», наймит корчмаря Лейби романтичний герой, який коха Оксану надлений винятковими, гперболзованими рисами показаний у динамц: на початку поеми – це звичайний селянин з часом – мужнй месник Оксана – кохана Яреми титар – батько Оксани дти вана Гонти, яких вн убива за те, що вони католики Волох – «божий чоловк», кобзар Лейба, Хайка – жиди, що знущаються з укранцв гайдамаки – узагальнений образ повстанцв, людей рзного соцального стану, що дють як цлсна могутня сила (у хньому зображенн автор широко використову поднання двох планв: загального та конкретного) конфедерати – представники польсько шляхти, як чинять сваволю народ – соцально та нацонально неоднордна маса, яка готуться до повстання як до свята природи: мсяць, лс, рчка предметв явищ: свячен нож, площа, бенкет (кривавий), червона китайка, замок, церква, мста, рзанина. Тема знеславлено паном селян-сько двчини розроблялася багатьма письменниками. Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Вдкля взялось.
та 13 счня 1839р., лист до М. М. Новицького вд 10 счня 1839р). 5. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Катерина – типова укранська жнка. Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Важливими у композиц також описи (пейзаж). Образи жовтих пскв та люто зими в народнйтворчост символами тяжких життвих випробувань.
(«Гайдамаки») 2. Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув. (Ббля) 3.
Про них завжди турбувався поет, допомагав м чим мг. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Аж тут затрубили в похд, пшов офцер з села, а Катерина стала покриткою.
Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Вона ходила в садок на побачення з ним, Поки слава на все село / Недобрая стала. Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань. Саме цй тем поет присвятив цлу низку творв, звертався до не в ус пероди творчост.
Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань. Вона втратила сенс життя, а отже розпрощалась з ним. У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Вн пдрс став водити старцв. (П. Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а жночки лихо дзвонять».
Цього звичаю дотримуться Катерина, бо цлком свдома того, що бльше не повернеться додому. Усм свом життям працею матнка утверджу у кожного з нас кращ риси людяност й добра. Загибель герон — не випадкова.
Образи жовтих пскв та люто зими в народнй творчост символами тяжких життвих випробувань. Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками. Покинувши серед шляху дитину. Подруга його юнацьких лт, Оксана Коваленко, стала жертвою крпосницького ладу.
В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а ж ночки лихо дзвонять». Вона добра, щира, навна, врна. Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Рдн сестри поета поневрялись на панщин. З листування. П. Гребнки з Г. Ф. Квткою-Основяненком вдомо, що останнй написав свою повсть восени 1838 року, а наприкнц грудня 1838 або на початку счня 1839 року вже одержав. П. Гребнка для публкац в альманас «Ластвка», який вн тод готував (див. : листи. П. Гребнки до Г. Ф. Квтки-Основяненка вд 12 жовтня 1838р.
мр, прагнення мрями прагненнями сааме тако двчини, як Катерина. а багато в мой хат Лиха наробили. Вдбуваться внутршня боротьба – просити чи не просити. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. Для Шевченка щаслива доля жнки-крпачки була не тльки суспльним, але й особистим, глибоко нтимним горем. Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. Висловлюючи глибоке спвчуття покинутим двчатам-покриткам, Т. Шевченко пдносився до розумння справжнх соцальних причин, як породжували аморальн явища. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва.
В центр твору — селянська двчина Катерина. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору. Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше.
Образи: людей: лричний герой – людина, яка бачить облуднсть царсько полтики, спвчува й пдтриму кавказцв, жалку про невдачу свого народу й врить у прийдешнсть кращих часв росйський цар – зосердя всього лихого, повний антипод моральност, чесност, шляхом пдступу, обману й погроз намагаться забрати в кавказцв свободу мфологчних стот: Прометей – титан, що принс людям вогонь за це був покараний «вчним повторенням» – щодня орел розбива йому груди, а за нч все зароста природи: Кавказьк гори, Сибр предметв явищ: чурек, сакля тюрми та н. Композиця: твр складаться з пяти частин (звернення до Бога, народв Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказцв, до Якова де Бальмена), роздлених нтервалами та змною тональност, що вдображають характерне для сонати протистояння двох тем (викриття соцально-полтично системи Рос щодо Кавказу й спвчуття поневоленим народам) вказують на рзну призмати-ку (погляди) вйни на Кавказ лричного героя, з одного боку, царя, з ншого. На початку сво лтературно творчост Т. Г. Шевченко писав переважно в романтичних жанрах (балада, дума, лрико-епчна поема). Вони затримували розвиток сюжету, зосереджували увагу читача на найбльш напружених трагчних моментах, змушували читача глибше, безпосереднше переживати трагедю геров. Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю».
мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина. Милосердям любовю сповнен рядки поеми «Катерина». Композиця: твр ма 5 роздлв, кожен з яких вдзначаться композицйною завершенстю: (пролог) звернення лричного героя до двчат, щоб не кохалися з москалями – злими людьми – (експозиця) розповдь про непослух Катерини – (завязка) Катерина, не зважаючи на поради батькв, тамно зустрчаться з ваном-москалем – (розвиток д) ван вируша в похд, обця повернутися – Катерина вагтна, народжу – батьки змушен вигнати, бо вона порушила норми морал – Катерина, голодна, холодна, зневажена людьми, де на пвнч, зустрча москалв, як смються з не – зима, Катерина знаходить прихисток у хат лсничих-карбвничих – зранку чу, що проходять повз москал – (кульмнаця) зустрч Катерини з ваном-москалем, який вд не вдвертаться – (розвязка) Катерина залиша малого сина на поталу й кидаться в ополонку – (еплог) випадкова зустрч слпого кобзаря й сироти вася (син Катерини) з батьком-москалем, який вдвертаться, упзнавши в малому себе. Серед них — поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Вдьма» та нш, повст росйською мовою — ««Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант». Це вперше вона простяга руку.
Почуття природн, звичайн змнюються залежно вд тих ситуацй, в як вона потрапля. Удалим композицйним прийомом те, що найлричнший роздл «Титар» подано в обрамленн жорстоких знущань шляхтичв над народом, катувань Оксаниного батька титаря. В укранському сел не могли винести сусдського осуду. У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Герой твору «Гайдамаки».
Покинувши серед шляху дитину. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. Саме в цей час Шевченко, який допомагав. П. Гребнц готувати альманах до друку, очевидно, прочитав «Сердешну Оксану». В центр твору — селянська двчина Катерина. Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю».
В центр твору — селянська двчина Катерина. Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй – заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Самогубство Катерини — причина соцальна. Що стало справжньою причиною самогубства.
Життя було зовсм ншим. Ц чесноти призводять до смерт: вона не витриму життя без кохання закнчу життя самогубством. В центр твору — селянська двчина Катерина.
Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Робити й це дуже тяжко. Селянська двчина Катерина покохала панича-офцера. 2. 11. це передбачення подля автор.
Це прозрння й стало мотивом для створення жорсткого передусм стосовно самих укранцв твору. Робити й це дуже тяжко. Страждання, бол, як не можуть залишить байдужим поета, переконують, що на земл «нчого кращого нема, як тая мати молодая з свом дитяточком малим». VII. сторя написання: послання написане в перод «трьох лт» його поява не випадкова саме в цей перод – щось вдбуваться в житт поета. Село ставиться до не неприязно.
сторична постать, художня оцнка дяльност яко надано поетом у твор «Стоть в сел Суботов». Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками. (Чернеча) 7. Але поряд з цим у нього були твори з яскраво вираженими реалстичними тенденцями.
Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. ДОМАШН ЗАВДАННЯПрочитати «Назар Стодоля» Шевченка. Вн не був слпим, вн бачив дуже багато не просто бачив, а пропускав через свою душу та сво серце. Особливо лютував Ярема. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Походження х не зясовано. Поет плакав-ридав над безталанням скривджених двчат, матерв, дтей-сирт.
Катерина першою у великй галере образв жнок-страдалець, про як з такою теплотою болем писав Шевченко. Саме завдяки чесност, вдкритост, крас та простот свох творв (а х в його часи могли знати напамять люди з найбднших верств, котр навть букв не знали) Шевченко займа таке чльне мсце в когорт укранських класикв. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували (покривали) хусткою голову необачнй двчин. Тон його лричних вдступв, як вс поеми такий, що й народ, повний суворих традицй, сам почина розумти невиправдану жорстоксть цих традицй, розчулються, перейматься спвчуттям любовю до тисяч таких, доля яких подбна до дол Катерини. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору.
Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. Хотла хоч дитину вддати йому, але вн утк. У текст— клька пропускв, позначених крапками. Лричний герой не поступаться своми поглядами, бо не дають йому спокою «привиди» козакв, як приходять до нього в убогу хатину на раду, вселяючи вру й надю на краще, на те, що з «розритих могил» ще пднметься слава козацька, постане нова Сч, нова Украна. мр, прагнення мрями прагненнями саме тако двчини, як Катерина. Почалося страшне життя не тльки для не, а й для батькв. Але я вважаю, що вона просто втратила сенс свого життя.
Самогубство Катерини — причина соцальна. Добре знав вн, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще грше. Серед творв, присвячених показов грко жночо дол, особливе мсце посда «Катерина» Т. Шевченка, присвячена в память 22 квтня 1838 року, дня викупу поета з крпацтва. Картина балада Т. Шевченка, як мають однакову назву. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна. (Ярема) Пдбиття пдсумкв вкторини. У повст «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда». Це вперше вона простяга руку.
А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ». Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка. Це, перш за все, поема «Катерина», яку вдомий французький критик Е. Дюран назвав «генальним надбанням загальнолюдсько культури». Це вперше вона простяга руку. У ц роздуми вплтаються спогади поета про власн мандри. Роль лричних вдступв — композицйного елементу в поетичному твор. Кожна реплка природно звучить тльки в устах ц звичайно двчини. Гайдамаки влаштували бенкет у Лисянц, пили й гуляли, а кругом х палала пожежа, чорнли на кроквах обгорл трупи повшаних.
Вони мусили скоритися громадськй думц, усталеному закону спвжиття. Про це «щось» можна довдатися з поез «Три лта», де Т. Шевченко пише: «Невелик три лта Марно пролетли. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору.
Вона стала жертвою розпусти панв. Катерина втопилася. Тема знеславлено паном селянсько двчини розроблялася багатьма письменниками.
Податься коротка згадка про смерть батькв Катерини: Та не чули вони вже тих речей — / Н батько, н матр. Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ). У першому лричному вдступ третього роздлу темна нч символзу непевне становище герон, яка не зна, де шукати батька сво дитини. Вона стала жертвою розпусти панв. Робити й це дуже тяжко. Вона врить в те, що солдат не кине, вона чека його не може прийняти грку правду. Гора, де перепоховано Тараса Григоровича. Звдси й глумлива назва — покритка.
Село ставиться до не неприязно. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Лричн вдступи були елементом цлком природним для поез Т. Шевченка. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ». Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка.
Повстанц не жалли нкого, н жнок, н дтей. Джерело епграфа до твору «Кавказ» Кобзаря. Хлопчика знайшли лсники забрали. Самогубство Катерини — причина соцальна. Реплка — «Люди добр, де шлях в Московщину. » — вже сама по соб виклика в уяв читача нехай невиразно окреслену постать. З першо мит життя схиляться над нами обличчя матер. У лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту.
мр, прагнення мрями прагненнями сааме тако двчини, як Катерина. Свдчення Шевченка на допит в III вддл 21 квтня 1847р., пд час якого вн назвав «Катерину» першим свом твором, спростовано самим поетом в автобограф, де вн зазначив, що з перших свох поетичних спроб надрукував тльки «Причинну». Баратинського та повсть «Сердешна Оксана» Г. Квтки-Основяненка. У першому лричному вдступ третього роздлу темна нч символзу непевне становище герон, яка не зна, де шукати батька сво дитини. Псля довгих блукань й удалось-таки знайти свого вана, але вн тепер грубо вдштовхнув. Серед них — поеми «Слепая», «Сова», «Наймичка», «Вдьма» та нш, повст росйською мовою — ««Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант».
Що могла сказати старому батьков «гршна» дочка. Вони мусили скоритися громадськй думц, усталеному закону спвжиття. Хлопчика вбити вона не може просто залиша його на дороз. Дмитренко). Поет пройматься настроями герон й разом з нею тривожиться за результати пошукв москаля.
Цього звичаю дотримуться Катерина, бо цлком свдома того, що бльше не повернеться додому. А в поднанн з описом зовншност («У латанй свитиночц, на плечах торбина, в руц цпок, а на другй — заснула дитина») образ ста яскравшим виразншим. Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостин. Вона не см вдень вийти з хати, тльки ввечер носить сина по садочку, вона вноч ходить по воду, «а жночки лихо дзвонять».
Наприкнц другого роздлу, псля змалювання тяжко сцени прощання Катерини з батьками та рдним селом, коли вона «за сльозами за гркими свта не бачить», а потм Утерлася, повернулась, / Пшла тльки мр. Покинувши серед шляху дитину. Гонта Залзняк керували повстанням у Лисянц. За цю гпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення сюжет «Катерини»4. це передбачення подля автор.
Мати-покритка, скльки й стало сил, захища сво дитя вд жорстокого ворожого свту. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити. Однак цим планам не судилося збутися все уявлення про деальне життя полетло шкереберть. Вдбуваться внутршня боротьба — просити чи не просити.
Катерина втопилася. («Тополя») 5. В лричних вдступах поет виступа борцем проти традицйних поглядв затурканого, темного народу на «грхи» матерв-покриток, проти дотизму сльського побуту. Оскльки жнки, за тодшнми звичаями, зобовязан були постйно носити якийсь головний убр, виконувався обряд покриття: клька шановних у сел жнок збиралися повязували («покривали») хусткою голову необачнй дв-чин. Гармонйнсть збергаться мж характером поведнкою герон, мж ходом думок способом х вислову: Обзвався старий батько: / «Чого ждеш, небого. ».
Пшла Катерина шукати свого коханого, сподваючись, що вн прийме з сином. Лричн вдступи вдгравали важливу роль з погляду композиц твору. (Хмельницький) 6. Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ). Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздуму над тим, чому люди так нещадн одне до одного (А за вщо. ).
Письменник, портрет якого написав Т. Шевченко. Його рдну матр «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Катерина почина уявляти майбутн сина-байстрюка. Тепер у нього було золото, слава, але нщо у свт не могло вгамувати його тугу за Оксаною.
Цетральним у поем монолог загарбника, який пода картину «перевернутого свту», яким намагаться спокусити кавказцв. Катерина ж залишилась з маленькою дитиною. Прямо звдти вн повз до Лебедина.
Опустошили убоге Мо серце тихе, Погасили усе добре, Запалили лихо. » – поет збагнув, що ворогами Укран не лише чужинц, цар, завойовники, а й сам укранц – мертв, жив, ненароджен, яким усе байдуже, як «оглухли, не чують кайданами мняються, правдою торгують». Кулш) 8. Робити й це дуже тяжко. Злий поговр, неслава, як не щадять старо матер («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Таких лричних вдступв у поем клька: «Кохайтеся, чорнобров, та не з москалями» «Катерино, серце мо», «Отаке-то на см свт роблять людям люди», «Бач, на що здалися кар оченята», «Отаке-то лихо бачите, двчата», «Сирота-собака ма свою долю». Характеристика: Катерина — вродлива селянська двчина, щира й доврлива.
З «Кобзаря» 1840 поему передруковано в «Чигиринському Кобзар Гайдамаках» 1844 з вдновленням рядкв 460–461 та 533, випущених у «Кобзар» 1840. Широковдомою в той час була повсть «Сердешна Лза» М. Карамзна.
