Афіна І Марсій

А шкру Марся повсили в грот бля Келен у Фрг розповдали потм, що вона завжди починала рухатись, нбито танцювала, коли долтали у грот звуки фргйсько очеретяно флейти, лишалася нерухомою, коли лунали величав звуки кфари. нш твори раннього пероду творчост Полклета – Дискофор (несучий диск, найкращ коп в Уелсл-коледж поблизу Бостона, США, у Ватикан) Гермес (уявлення про нього можна скласти за бронзово статуетки з Британського музею). У нього стомлене обличчя, злипл вд поту волосся. до н. е. Початок пятого столття було ознаменоване створенням вдомого памятника траноубйц – Гармоню Арстогтон.

На схдному (краще збереженому) фронтон Парфенона Фдя зобразив Народження Афни з голови Зевса, на захдному – Суперечка Афни Посейдона за володння Аттикою, в метопах схдно сторони – сцени битви богв з ггантами, пвнчно – падння Тро, пвденнй – боротьбу грекв з кентаврами, захдно – битву грекв з амазонками. Фгура Дельфйського взничого з композиц, створено близько 476 р. до н. е. невдомим майстром за бажанням одного з переможцв у змаганнях на колсницях, в спадаючому складками хтон, нагаду величну дорическую колону з канелюрами. Коли Перикл розгорнув в Афнах широке будвництво, Фдй очолив вс роботи на Акропол, зведення Парфенона, яке вели архтектори ктн Каллкрат в 447-438 рр.

  • Варварская галерея / Древнегреческая и эллинистичекая скульптура
  • Презентаця на тему «Скульптура – гмн людин»
  • Презентаця Скульптура гмн людин — презентация
  • Презентация "Скульптура – гмн людин"

Голову стату прикрашав золотий внок у вигляд оливкових вт. Как много «обязанностей» было на нее возложено.

Мистецтво грекв було полхромно, святково, ошатно. Мить спокою народжу вдчуття стйкост образу. Нажаль, майже вс творння Фдя загинули, судити про них можна лише з опису давнх авторв. Близьксть стилю з скульптурами рельфами Парфенона вдчуваться в статуях Деметри ( коп можна знайти в Берлн Шершел, Алжир) Кори (копя на влл Альбан). Статуя, вдповдна цьому опису, збереглася в деклькох повтореннях. Найкраще це йому вдалося в стату, яка зображу юнака – метальника диска («Дискобол»).

Епоха еллнзму в основному длиться на два пероди. У свох пошуках вн йшов вд уважного вивчення життя. 490 до н. е. ), знайдених на початку XIX ст. А в IV ст. до початку 2 ст.

340-330 до н. е. ). В архтектур пзньо класики (410-350 до н. е. ) на вдмну вд ранньо високо класики нема почуття мри (месотес), характерний для попереднього пероду, бльш за все проявляться прагнення до грандозного, зовн прекрасного.

Фрагментарно дйшли роботи майстра свдчать про те, що вн першим став зображати «пафос» – пристрасть, зображати так, що довелося покнчити з колишнм скульптурним деалом. Пропорц його стали стрункшим, гармонйншим, придбали велику логку, яснсть простоту. Яким мзерним здавався перед величним, прекрасним Аполлоном житель лсв полв Марсй з свою жалюгдною очеретяною флейтою. У Парфенон поднан риси доричного (колони) ончного (фриз основного обму будвл – так званий зофором) ордерв.

Стату стояли на мських площах, ставилися на могилах. 190). Тод ж (бл.

Вс фгури взамоповязан, обднан диним рухом при всй суворо велич цлком життздатн. Бля нього групувалася нтелектуальна елта: люди мистецтва науки (поет Софокл, архтектор Гипподам, батько стор Геродот), знаменит флософи того часу. Уран – Небо – запанував у свт. Праворуч вд Проплей на виступ скел Акрополя, на високому постамент стояв храм Нке (архтектор Калликрат 443-421 до н. е. ), ончного ордера, з деревяною скульптурою богин Нке Аптерос (Безкрило) всередин. Трон був багато прикрашений золотом, слоновою ксткою дорогоцнним камнням.

  1. «Легенди мфи Стародавньо Грец»
  2. МИСТЕЦТВО ПЕРВСНОГО СУСПЛЬСТВА / сторнка 15
  3. Студенческий документ 008777 из ДЮИ
  4. Реферат: Видатн грецьк скульптори доби класики
  5. Видатн грецьк скульптори доби класики

до н. е. Статуя Фдя набагато природнша в сенс пози та жесту, але троги грубша. Пропорц його стали стрункшою, гармонйнше, придбали велику логку, яснсть простоту.

В епоху еллнзму були розроблен принципи парково архтектури. 470-450 рр. Процеся проходила через парадний вхд на пагорб – Пропле (архтектор Мнесикл 437-432 до н. е. ), що складаться з ионической колонади мж двома доричними портиками, дал на площу Акрополя.

Цей твр став зразком для безлч скульптурних ршень переробок на майбутн шстсот рокв. На схдному (краще збергся) фронтон Парфенону Фдй зобразив Народження Афни з голови Зевса, захдного – Суперечка Афни Посейдона за володння Аттикою, в метопах схдно сторони – сцени битви богв з ггантами, пвнчно – падння Тро, пвденнй – боротьбу грекв з кентаврами, захдно – битву грекв з амазонками. kanon – норма, правило), де скульптор точно розрахував розмри частин тла виходячи з росту людини як одиниц вимрювання (наприклад, голова склада 1/7 до зростання, обличчя кисть руки – 1/10, ступня – 1/6 т. д. ).

  1. БЛОГ ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Крецу Натал Сергвни
  2. Боротьба богв-олмпйцв з титанами
  3. код для вставки на сайт или в блог
  4. Афина, дочь Зевса, богиня мудрости и победоносной войны, защитница справедливости
  5. а) Афна Марсй, Афродта Кндська

Скульптури богинь IV ст. Саме так представлений його Апоксиомен, счищающий з себе псок псля спортивного бою. вдреставрованих датським скульптором Бертелем Торвальдсеном (1770-1844). Последнее из этих строений на Акрополе — Эрехтейон, посвященный Афине, Посейдону и Эрехфею (Эрехтею).

Разом з тим, колишн центри грецько художнього життя, Афни, Олмпя, Дельфи, все бльше втрачають сво колишн значення. Справд, при першому ж погляд на Дорифора напрошуться питання – чи стоть вн або йде. На Афине еще нет театральности. вдреставрованих датським скульптором Бертелем Торвальдсеном (1770-1844). Його кров перетворилася в однойменний струмок (Овдй, Метаморфози, VI 382-400), його флейта була вднесена цим потоком у рку Меандр, викинута з води в Сикионии й принесена в дарунок Аполлонов (Павсаний, II 7, 9).

  • Поширеними в цей перод стають два типи скульптури
  • Задрапована Кора (Два) жриця богин Афни
  • Слдом за архачним прийшов класичний перод
  • Найвдомшими скульпторами цього пероду були
  • Розквт класичного мистецтва повязаний з мям Фдя

У Парфенон поднан риси доричного (колони) ончного (фриз основного обму будвл – так званий зофор) ордерв. Kanon – норма, правило), де скульптор точно розрахував розмри частин тла виходячи з росту людини як одиниц вимру (наприклад, голова становить 1/7 до зростання, обличчя кисть руки – 1 / 10, ступня – 1/6 т. д. ). взяв Тарент, а в 325 р. н. е. Именно вот таким образом все спешили к ней за мудрым советом. Народився в Беот. Вс фгури взамоповязан, обднан диним рухом при всй суворй величност цлком життв.

У верхнй частин трону над головою стату помщалися з одного боку фгури трьох Харит, а з ншого – трьох пр року (Ор) на нжках трону були зображен танцююч Нки. снова восстал из руин.

351 р. до н. е. С богом моря Посейдоном у Афины возник спор о господстве над Аттикой и Афинами. Давайте больше узнаем о ней. 490 до н. е. ), знайдених на початку XIX ст.

Детальний опис стату, що вважалася одним з семи чудес свту, у Павсаня. до н. е., згадуваного в Опис Еллади Павсаня, користувався лише чотирма фарбами (бло, червоно, жовто чорно) афнянин Аполлодора, який жив дещо пзнше, у другй половин столття, про який свдчить Плнй у свой Природнй стор з менем якого повязане поняття скиаграфии (живопис, використову свтлотнь) Апеллеса його учня Зевксиса. До фризу Парфенону близький за стилем Анадумен (хлопець, який завязу повязку навколо голови) можливо, статуя була створена як вдповдь Дадумену Полклета. Следом за ним сюда пришла Афина, ударила копьем в землю – и появилось оливковое дерево.

  • Найбльшим шедевром Фдя вважаться статуя Зевса
  • СТАТУЯ ЗЕВСА ВВАЖАТЬСЯ ОДНИМ З СЕМИ ЧУДЕС СВТУ
  • Найвищого розвитку скульптура як вид мистецтва досягла в еллнстичний перод
  • Одним з найбльш вражаючих майстрв Високого та Пзнього Вдродження був Мкеланджело Буонаротт
  • Продолжение мифа – история Эрихтония
  • Легенди та мфи стародавньо Грец

Серед робт Мирона з елевтерю найбльш вдома статуя Дискобол (бл. нш роботи скульптора вдом за римськими копями. Близько 420 до н. е.

Варварская галерея 
/ Древнегреческая 
и эллинистичекая

На жаль, оригнал стату Афродти Книдской не збергся. Аполлон не лише перемг Марся, музика якого вдрзнялась фргйським екстатично-несамовитим характером (флейта з бубною трскачками супроводжу орг Кбели Донса), але обдер з нещасного шкру. Найбльш виразно це було показано у трагед.

У Скопаса до цим мальовничим якостям приднуться зовсм нове оформлення оч. 390 – ок. сторик Фукдд (ок.

Как мы уже знаем, в таких случаях она должна была получать оружие у Зевса. Вони не тльки повнстю сприйняли спадщину грекв, але й полпшили. Усередин Парфенона (в схднй його частин, бо вн був роздлений на дв половини) стояла вилплена Фдм 13-метрова статуя Афни Парфенос, Афни-Дви (447-438 до н. е. ), виконана в хрисоелефантинною технц. Мистецтво Полклета було позбавлене всяко емоцйност.

Огромные голубые (по некоторым данным, серые) глаза, роскошные русые волосы, величественная осанка – такое описание уже говорит, что это была настоящая богиня. Небезпечна була ця боротьба для богв-олмпйцв. Парфенон будавал 15 год (447-432 гг. да н. э. ). до н. е. Битви перемога грекв стали сюжетом безсмертно трагед Есхла Перси. тут ми стикамося з другим принциповою вдмннстю мж Мироном Поликлетом.

У ньому було джерело життя свту. Шсть синв шсть дочок – могутнх, грзних титанв – мали Уран Гея. Она многим помогала не только советом, но совершением подвигов. В образах атлетв греки прагнули втлити досконалу людську красу. Однако Гера и Афродита начали откровенно над ней смеяться.

Вдом лише мена майстрв: Полигнота, майстра першо половини V ст. Кнець V – початок IV ст. Потм Полклет працював в Афнах, де бл.

450 р. до н. е. Статуя Афродти Кндсько вважалася в давнину не тльки кращим творнням Праксителя, але взагал кращою статую всх часв. нша бронзова статуя Афни на Акропол, т. зв.

Скульптуру Парфенона можна з повним правом вважати генальним творнням Фдя. Геракл – улюблений персонаж Лсппа. до н. е.

На замовлення жерцв храму Артемди бл. до н. е. розвивався той самий тип храму-периптера, переважно доричного ордера. Серед мфологчних сюжетв були сни, безпосередньо вдображають сучасне життя Афн: на рельфному фриз – зофоре, що проходить за колонами по стнах наоса Парфенона (160 м довжини, 1 м висоти), Фдй зобразив панафинейское свято: колсниц змагаються у спритност, скачуть на конях юнакв двчат, що несуть дари богин музикантв жертовних тварин. Найпопулярншими художнми образами були образ величного, могутнього спокйного божества (чоловчого жночого) та оголеного вона-атлета.

Статуя Лфродти Кндсько була одним з найпопу- лярнших творв Праксителя. Вс тро скопйован на пдестал з Сорренто, а Аполлон – ще й в стату (в Мюнхен) в торс (в Палаццо Корсн в Рим). Наприклад, символи-ромби – родючсть. Мсто було обнесено оборонним муром. Зевс був бородатим довговолосим, з лавровим внком на голов.

У перод ранньо класики – так званого суворого стилю (490-450 до н. е. ) скульптура носить перехдний характер вд архаки до класики. Час не зберг цих робт. Навть фгури, як спокйно стоять наповнен прихованим рухом повнотою життя.

Статую Дискобола вдалося дзнатися завдяки опису Лукана: «Не говориш ти про метальникв диска, який схилився в рус метання, повернув голову, дивлячись на свою руку, що трима диск, злегка згнув одну ногу, наче готуючись випрямитися одночасно з ударом». Власне ж Греця втратила провдну роль в економчному полтичному розвитку античного свту, хоч зберегла величезне культурне значення. Можливо, одне з головних нововведень, що вдрзняють живопис Грец, вд живопису Сходу поляга в тому, що тут вперше зявляться станковий живопис. Спочатку раз на рк, а пзнше – раз на чотири роки по священнй дороз вд Афн до Акрополя тяглося процесю з дарами богин Афн з одягом для не – пеплосом, котрий ткали найкращ афнськ двчата починалися так зван Панафинейские свята на честь богин – покровительки мста.

Аф- нян сприймали як символ вдродження мста його непохитно вол до перемоги. На Акропол стояли дв нш бронзов скульптури Фдя – Аполлон, встановлений у 460-450 рр. Афина же взяла и это бремя на свои плечи. 456 р. до н. е. ) Фдй встановив на Акропол колосальну бронзову статую Афни Промахос (Заступниц). до н. е. досить чтко видляються пероди так звано ранньо класики (приблизно до 60-х р. V ст.

Па кантаваму фасаду яго было восем калона, па бакавых – семнаццаць. Збереглося також клька теракотових бронзових статуеток. до н. е.

Так само продумано, так само синтетично абстрактно розроблен окрем форми Дорифора. нша бронзова статуя Афни на Акропол, т. зв. до н. е. Гнучка фгура Гермеса, який витончено сперся на стовбур дерева.

Обидв фгури обднан дю. Для еллнстичного мстобудування характерно видлення адмнстративного торгового центру мста. Сильно змнються також соцальний вигляд замовника.

Його кров перетворилась на струмок (Овдй) флейта була вднесена цим потоком у рчку Меандр, викинута з води в Скон принесена в дар Аполлону (Павсанй). Скульптуру Парфенона можна з повним правом вважати генальним творнням Фдя. "кора" "дзячына"), мужчынскх фгур – кураса (ад грэч, "курас" – "юнак"), становяцца больш натуральным, а х рух больш свабодным. Из ее античных статуй наиболее высоко ценились: «Афина Парфенос», колоссальная хрисоэлефантинная статуя (т. до н. е.

У розвитку скульптури V ст. До того ж пероду, бл. Тидею богиня помогала состязаться с фиванцами – отражала от него стрелы, прикрывала щитом. Найцкавше криться в танств трипльського гончарного мистецтва.

Друге за значенням мсце серед скульптурних жанрв в епоху еллнзму займав портрет.

Т ж турботою пройнята ретельна розробка складок короткого хтона амазонки. Грецьк майстри зробили велик досягнення у галуз скульптури. Взагал в Грец довго трималося подл майстрв на скульптора по бронз скульптора по мармуру.

На схдному фронтон храму зображений мф про змаганн на колсницях царя Еномая Пелопса, на захдному – боротьба лапифов з кентаврами, в метопах представлен 12 подвигв Геракла (фрагменти скульптури знаходяться в музе мста Олмпя). До того ж пероду, бл. «Амазонка Матте» (Ватикан). Основна вдмннсть станково картини вд монументального живопису – самостйнсть. Кращою копю цього типу Артемда, що збергаться в Дрезден. Наступала новая эпоха: сцрался межы, абядновался народы культуры сёй эйкумены (вядомага Свету). справедливо стали називати класикою, воно стало зразком для наслдування. В образ атлета Мирон розкрива здбнсть людини до активних дй.

Марсй (за грецькою мфологю) — син рчкового Бога Еагра, Сатир або сильний, родом з Фрг. В честь нее даже совершались Панафинейские праздники – большой и малый. Скопас – грецький скульптор архтектор, народився на остров Парос бл. Вважалося, що фгура створена на основ положень пфагорезму, тому в давнину статую Дорфора часто називали «каноном Полклета», тим бльше що не збережений трактат з естетики Полклета носив назву «Канон».

К сожалению, руки не сохранились ни на одной из них. Парфенон – периптер (70 х 31 м), оточений сорока шстьма колонами висотою 10 м, по всм на портиках по 17 на довгих сторонах. 460 – бл.

Мирона, як Пфагора, займала проблема стрмкого руху. Оскльки сам Лспп називав свом вчителем Дорфора Полклета (вд кутастих пропорцй якого вн, однак, вдмовився), цлком можливо, що на нього вплинув його старший сучасник Скопас. Так, число колон стало певним: по довгй сторон вдвч бльше, нж по короткй, плюс одна (наприклад, 13: 6 або 17: 8). Ее храм был и в Трое (не только в гомеровской, но и в историческом новом Илионе). Марсй, як Сатир лсово гущавини в Келен, був оплаканий Нмфами, Силенами лсовими родичами.

Третй великий скульптор ц епохи – Лисипп (370 – 300 до н. е. ). Серед раннх робт Фдя, створених бл. Она обучает людей ремеслам и искусствам, дает им знание и мудрость. Мистецтво Стародавньо Грец було покликане виховувати в людин мужнсть, стйксть перед труднощами. Афна, навпаки, спокйна природна, вона стоть анфас, в суворй дорйському пеплос, повернувши голову до Марсию грацозна фгура з двочими пропорцями напвдитяче особа чарвн строг.

За переказами, шкра Марся, здрана з нього Богом, висить у Фрг, в Келенах, у витокв рчки Меандр (Геродот Ксенофонт). Он знал заранее, что у Метис, богини разума, будет двое детей – дочь (Афина) и сын, наделенный невероятной силой и умом. Вн узяв соб за дружину благодатну Землю. Афна зображалася стоячи у повний зрст, на нй був довгий хтон.

Колосальна статуя Зевса стояла на агор Тарента. Процеся прямувала вд входу до центрального храму Акрополя – Парфенону (архтектори ктн Калликрат 447-438 до н. е. ). Фдй створив нший образ Афни-Войовниц, грзно суворо захисниц свого мста. Также ее никто не мог превзойти в искусстве ткать.

Акрополь був не тльки фортецею, а й осередком всх святинь мста, культурним релгйним центром. Скульптурна група Мирона «Афна Марсй», яка стояла на Афнському акропол вдзначена такою самою майстернстю в передач руху. Таким же дивом можна вважати велетенську гробницю царя Мавсола в Галкарнас (архтектори Пфей Сатир 353 до н. е. ), вд яко походить пзнша назва мавзолей. Наприклад, доповнили ордерну систему, поднавши грецький ордер, талйську арку цилндричний звд (у грекв не було н того, н ншого). Саме завдяки римським архтекторам, до IV ст. З Плутарха ми знамо, що вн був швагром полководця Фокон, який народився в 402 роц. Статую Афродти Кндсько Пракситель створював на замовлення жителв острова Коса у двох варантах (одягненою та оголеною).

Дуже скоро в систему додан нов мови. Значно пзнше була пзнана Афна, яка належала до групи Мирона. до н. е. ).

Ноги амазонки поставлен, так само, як у «Дорфора», але вльна рука не висить уздовж тла, а закинута за голову, нша рука пдтриму тло, спираючись на колону. Морською битвою при Саламн (480 до н. е. ) сухопутно при Платеях (479 до н. е. ) був покладений кнець Греко-персидським вйнам. Велике значення в античност надавалося орнаменту. А когда Ахилл сражался с Гектором, она спасла первого от удара копья.

Вообще же статуй Афины, целых или в виде торсов, сохранилось немало. Зевс був бородатим довговолосим, з лавровим внком на голов. Справжнй розквт Афн справедливо повязуться з часом, коли мсто очолював перший стратег Перкл (490-429 до н. е., стратег з 444 до н. е. ). 340р. Коп стату, обрано жителями Коса, не збереглося. Висота само стату була рвна 13 метрам. до н. е.

Однак самий знаменитий твр Полклета – створений бл. Ведь была она еще и богиней садов и плодородия. Была, правда, совершена такая попытка Арахной, но та потом заплатила за свое высокомерие. До н. е. ).

Так, число колон стало певним: по довгй сторон вдвч бльше, нж по короткй, плюс одна (наприклад, 13:6 або 17:8). Протилежнсть правого лвого боку виражена не так сильно. У Скон знаходилася статуя, яка зображувала Кайроса (бог удач): бог у крилатих сандалях сидв на колес, його волосся звисало вперед, проте потилицю був лисою коп стату збереглися на невеликих рельфах Кам. Поруч з щитом Фдй умстив зображення величезного священного змя.

Поднавши деклька грецьких мст, розташованих на обох берегах Керченського проливу (Боспора Кемерйського), у 479 (480) р. було створено Боспорську державу, столицею яко став Панткапей – головний торговий, ремсницький та культурний центр. Зевс був зображений сидячим. Вонкавыя калоны Парфенона был дарычнага ордэру, унутраныя – карынфскага (Афна – багня вайны). 456 р. до н. е. ) Фдй встановив на Акропол колосальну бронзову статую Афни Промахос (Заступниц). Згдно з мфом, Афна винайшла флейту, але при гр на нструмент щоки потворно роздулися.

Афна Лемня, яка трима в руц шолом, була створена Фдм бл. Процеся прямувала вд входу до центрального храму Акрополя – Парфенону (архтектори ктн Каллкрат 447-438 до н. е. ). Близько 460-450 рр.

був перодом бурхливо духовного життя Грец, формування деалстичних дей Сократа (469-399 до н. е. ) Платона (428 / 427-348 / 347 до н. е. ) у флософ, як розвивалися в боротьб з матералстично флософю Демокрта (бл. Вважалося, що нхто не може зрвнятися з Полклетом в зображенн атлетв. Призначення скульптур було рзним: релгйне (розробка образв найшанованших богв геров), естетичне (прикрашання площ, будинкв, святилищ), деологчне (прославлення громадянина вона).

Дискобол зображений у складнй поз в момент найвищо напруги перед кидком. захопили Афни, стала Афна-Вотельниця Фдя. В кнц 4 ст. Остання чверть V ст. За мфом, Марсй пдбрав флейту, кинуту Афною (Павсанй).

Почав творитися свт. Наиболее известные из них, римские копии греческих оригиналов классической эпохи, находятся в Италии и по традиции называются именами их бывших владельцев или по месту их нахождения: «Афина Фарнезе» (Неаполь, Национальный музей), «Афина Джустиниани» (Ватикан), «Афина из Веллетри» (Рим, Капитолийские музеи и Париж, Лувр). Пзня класика.

Вони вдривали вд гр цл скел кидали х у титанв. Да канца VI – пачатку V ст. Висока класика. на замовлення аттичних колонств, вдплива на острв Лемнос.

Грекам и их городам Афина покровительствовала и в войне и в мире. Працював у бронз, однак жоден з його творв не збергся, вони вдом головним чином за копями. 460-450 до н. е. ), що зобража атлета в момент найвищо напруги перед кидком диска. Подбн риси розвинулися ще ранше, в пластиц учнв фидиевской школи: достатньо вказати Афродту в садах Алкамена, рельфи балюстради храму Нке Аптерос або надгробок Гегесо невдомих майстрв. Його сильне тло позбавлене гармонйност. З цього можна зробити висновок, що рання юнсть Кефисодота вдноситься ще до V столття.

Висока класика. В якост найголовнших з цих держав мають бути назван еллнстичний гипет, царство Селевкдв, Македонське царство (включало значну частину Грец), Пергам Родос. Такой палладий имели в своем главном храме и троянцы и вот таким образом ахейцам, осаждавшим Трою, непременно нужно было этот палладий украсть (что и сделали Одиссей с Диомедом).

За Верглм, Лаокоону належить вислв: «Бйтеся данайцв, коли вони приносять дари». 3 Хаосу похо-дить богиня Земля – Гея. м був написаний теоретичний трактат Канон (вд грец.

Кндське святилище з статую роботи Праксителя стало мсцем паломництва для майбутнх поколнь. Когда ее почитателю Диомеду в сражении под стенами Трои пришлось туго, она сама заняла место возничего в его боевой колеснице и принудила к бегству своего брата Ареса. У другому варант (його копювали частше, найкращ стату знаходяться в музе Торлона в Каптолйському музе в Рим до них слд додати торс з Палатнського пагорба, що збергаться в Лувр) був зображений сатир, який сперся на стовбур дерева, тримаючи в правй руц флейту, а лвою вдкида перекинуту через плече шкуру пантери. Рясне пластичне оздоблення храму виконала велика група скульпторв, яка працювала пд кервництвом Фдя, ймоврно, за його ескзами (найбльш знаменит знаходяться тепер в Британському музе рельфн фризи Парфенона стату з фронтонв, як фрагментарно збереглися). Кнець V – початок IV ст. Дорфор (списник). Образ атлета – ранше найпоширенша тема скульптури.

Стогнала земля, гуркт наповнив повтря, все навкруги хиталося. ви можете запитати все в систем з коробкою. Бля спису згорнулася священна змя Афни (Павсанй назива Ерхтонм). була знайдена в XIX ст. Вона досягала 13 метрв у висоту. Битви перемога грекв стали сюжетом безсмертно трагед Есхла Перси. Характери геров та х композицйн рол змальован яскраво.

Судячи з збережених копй, вони снували в деклькох варантах. Как мы уже говорили, Афине приписывают создание многих вещей, в том числе и флейты. Свтло розлилося по свту, почали змнювати одне одного нч день.

статую знищили у Константинопол (куди перевз один з правителв Схдно Римсько мпер) забобонн рицар-хрестоносц. до н. е. А титан Ппперон Тейя дали свтов дтей: Сонце – Гелоса, Мсяць – Селену румяну Зорю – рожевоперсту Еос (Аврора). Найбльшим шедевром Фдя вважаться статуя Зевса в Олмп (14 м заввишки) зображення верховного грецького бога, царя батька богв та людей з богинею Нкою в руц. Цкаво вдзначити, що, хоча Марсий виступа тут як стота, висловлюючись сучасною мовою, негативне, лише в його неправильному обличч пдкреслються вдсутнсть досконалост, тло ж його деально прекрасно.

Це чудово видно на фронтонних групах храму Афни Афайи на остров Егна (бл. В архтектур пзньо класики (410-350 до н. е. ) на вдмну вд ранньо високо класики нема почуття мри (месотес), характерного для попереднього пероду, найбльше проявляться прагнення до грандозного, зовн чудовому. Як пише Плнй Старший, на зовншнй сторон щита була викарбувана битва з амазонками, на внутршнй – боротьба богв з ггантами, а на сандалях Афни було зображення кентавромах. на замовлення аттичних колонств, вдплива на острв Лемнос. до н. е.

Як у випадку Афни Парфенос рельфв Парфенона, багатий тут змст вмщено в просту форму. Кращ коп голови Дадумена знаходяться в Дрезден Кассел.

454 – бл. Мирон зобразив х у ту мить, коли Афна йдучи гнвно обернулася на ослушника, а Марсий з переляку вдскочив назад. У вибранй ситуац мститься повне розкриття сут конфлкту. Например, она подарила афинянам оливу, положив этим основание одной из основных отраслей греческого народного хозяйства (кстати, до сегодняшнего дня). 120 – ок.

У нй вкорнен духовнсть, етичн принципи, культура багатьох вропейських народв. Фгура Дельфйського взника з композиц, створено близько 476 р до н. е. до н. е. приходить краса клька жночна, витончена, але бльш одухотворена. На змну мужньо крас атлета V ст. Спочатку снував тльки вчний, безмежний, темний Хаос. У мф про змагання Аполлона Марся вдбився початковий етап боротьби божеств-антагонств Аполлона Донса. Споруджувалися величезн нженерн споруди, наприклад знаменитий Фароський маяк в Александр.

В Риме торжества в честь Минервы проходили дважды в год (в марте и в июне). Марсий проиграл, за что был жестоко наказан. У середин IV ст. Полклет прагнув подати образ деального вльно народженого громадянина грецького полсу.

450 р. до н. е. Скульптуру в давнину цнували вище всх творнь грецького мистецтва, але й у не був трагчний кнець: у V ст. Кращ коп цього типу знаходяться в Кастель Гандольфо, в Анцо в Торре дель Греко.

Хрисоелефантинна (з золота слоново кстки) статуя Зевса в Олмп вважалася в давнину шедевром Фдя. 5 ст. Основою живопису була стна або дошка, фарби – енкаустика (восков) або темпера. Самими раннми творами Полклета стату атлетв-переможцв у Олмпйських змаганнях. Ця тенденця простежуться в ряд творв, як представляли мистецтво Аттики Пелопоннеса. Розфарбовування статуй у Праксителя переслдувала не тльки декоративний ефект: вн вважав надзвичайно важливою справою доручав вдомим художникам (наприклад Нкю з Афн).

до н. е. Фдва статуя Зевса вважаться одним з семи чудес свту. Скульптор вклав у рухи обох рук Гермеса вдчуття дност з дитям. Жахлива завзята була ця боротьба. 450 р. до н. е.

Вдом лише мена майстрв: Полигнота, майстри першо половини V ст. Мавзолей поднав урочисту, схдну пишнсть декору з витонченстю грецького ончного ордера. 460-450 до н. е. ), що зобража атлета в момент найвищо напруги перед кидком диска. Скульптурами прикрашали приватн будинки, громадськ будвл, площ, парков зони. Связь Афины с Марсием на уровне ритуала и мифа вполне очевидна. Афни очолювали боротьбу грецьких мст з персами.

Она решила похвастаться своим изобретением и умением на трапезе богов. Она же предпочитала решать все вопросы исключительно мирным путем. до н. е. Це було перше в грецькому мистецтв зображення оголено жночо фгури.

Населення мста налчувало понад пять тисяч мешканцв, мська територя (26 га) була обнесена потужною оборонною стною з високими баштами, що захищали мсто з суш моря. Скульптура була одним з улюблених видв мистецтва стародавнх грекв. думка, що копю з не статуя, знайдена в Габях що збергаться в Лувр. Одна з останнх робт Праксителя – група «Лто з Аполлоном Артемдою», фрагменти яко знайдено в Мантне.

Поруч з щитом Фдй помстив зображення величезного священного змя. розвивався все той же тип храму-периптера переважно доричного ордера. Серед мфологчних сюжетв були сиени, безпосередньо вдбивають сучасне життя Афн: на рельфному фриз – зофор, що проходить за колонами по стнах наоса Парфенона (160 м довжини, 1 м висоти), Фдй зобразив Панафнейських свят: колсниц состязающихся в спритност, скачуть на конях юнакв двчат, несучих дари богин музикантв жертовних тварин. до н. е. Пожалуй, лучший ее рельеф классической эпохи — «Задумчивая Афина», опирающаяся на копье и грустно глядящая на стелу с именами павших афинян (музей Акрополя). Плнй Старший писав, що ця скульптура як якийсь зразок лежить в основ художнх понять, а Полклет «вважаться диним з усього людства, хто змг втлити сво художн принципи в одному твор». Мирон був майстром передач руху в кульмнацйний, перехдний момент.

Дорфор стоть непорушно в той же час весь сповнений руху. При звуках флейти шкра почина ворушитися, але нерухома при звуках псень на честь Аполлона (Елан, Варварська сторя). На перекладин мж нжками трону стояли стату, що представляли олмпйськ змагання битву грекв (очолюваних Гераклом Тесем) з амазонками.

Греческие художники изображали Афину в виде серьезной молодой женщины в длинном одеянии (пеплосе) или в панцире. Кожен знак мав сво символчне значення. Характерно, що ця керамка виготовлялася без гончарного кола, проте вона посда одне з перших мсць серед глиняного посуду первсних вропейських племен.

Такий символ вдомий у багатьох культурах Близького Сходу пероду античност. Батько богв людей сидв на чудовому трон з кедрового дерева. Затвердження краси розумно вол, яка стриму силу пристраст, полягало в скульптурнй груп «Афна Марсй», створено Мироном для Афнського акрополя (сер. Полклет ж ставить соб бльш складну проблему – руху в стан спокою. Стату першого типу зображують сатира, який правою рукою лл вино з високо пднятого глечика в чашу в ншй руц на голов у нього повязка внок з плюща, риси обличчя благородн, профль тонкий. Тело поставлено в полный фас, голова же повернута в сторону, показывая чистый профиль.

Архтэктары – кцн Калкрат. слушно почали називати класикою, воно стало взрцем для наслдування. Рання класика. до н. е. ), який говорив, що його вчителем у мистецтв був «Дорифор», хоча згодом вн вдйшов вд канону Полклета замнив його свом власним. О доспехах и атрибутах храброй воительницы мы уже немного рассказали. Мистецтво грекв було полхромно, святково, ошатно.

Раннй перод – з кнця 4 ст. Статуя була такою високою, що археологи й сторики частше знаходять описи трону й нг Зевса, котр були прикрашен сфнксами крилатими фгурами Нки. сформувалися основн тили християнського храму – базилка центрально-купольна будова. Саме так представлений його Апоксиомен, зчищають з себе псок псля спортивного бою. Це чудово видно на фронтонних групах храму Афни Аттай на остров Егна (ок.

Праворуч вд Пропилей на виступ скел Акрополя, на високому постамент стояв храм Нке (архтектор Калликрат 443-421 до н. е. ), ончного ордера, з деревяною скульптурою богин Нке Аптерос (безкрило) всередин. Мироном ж була створена скульптурна група «Афна Марсй», в якй величавсть богин контрастувала з стрмкстю розкутого руху Сатира. У столтт до н. е. статуя перенесла реставрацю, а в ст.

Могутн грзн були х супротивники титани. Тепер же вся структура обличчя змнються, деформуться. Саме в цьому твор втлена уява Полклета деальних пропорц людського тла. до н. е. було перодом бурхливого духовного життя Грец, формування деалстичних дей Сократа (469-399 рокв до н. е. ) Платона (428/427-348/347 до н. е. ) у флософ, що розвивалися в боротьб з матералстичною флософю Демокрта (близько 460 – близько 360 до н. е. ), часом складання нових форм грецького образотворчого мистецтва.

И вот однажды, в самый разгар Троянской войны, богиня Афина обратилась к Гефесту с просьбой сделать для нее отдельные доспехи. для Афнського Акрополя. Волосся, драпрування, оч губи, а також ремнц сандалй були розфарбован. Але Зевсов на допомогу прийшли циклопи.

450-440 до н. е. Особа з опуклим чолом приплюснутим носом потворно. За викладеному синми теракотовими плитками стел Парфенона були розкидан золот зрки. Архтектура V ст. до н. е., значно поступалася перед скульптурою Стародавнього Сходу була досить примтивною.

Афна Лемня, яка трима в руц шолом, була створена Фдм бл. Можливо, копю мармурова статуя в Ватикан. 420 р. до н. е. Афна представлена в одянн з зображеними на ньому сфнксом крилатими кньми. Афине удалось вырваться из его рук, но семя Гефеста успело пролиться на ее ногу.

З його творв в оригнал збереглася тльки статуя Гермеса з Олмп. Да канца IV ст. Обидв фгури обднан дю. Разом з тим, схиляння перед потужним мужнм деалом, властивим мистецтву IV ст.

до н. е. сторик Фукдд (бл. Одним з кращих портретиств IV ст.

Архтектура V ст. в Олмп) майстер зобразив бога Гермеса – покровителя торгвл мандрвникв, а також всника богв – у вигляд прекрасного юнака, недбало облокотившегося на пень, у стан спокою безтурботност, задумливо й нжно глядящего на немовля Донса, якого вн трима на руках. Вн був завершений бл. Правою рукою вона спиралася на колону, тримаючи двометрову крилату богиню Нке, в лвй руц у Афни був щит.

Свй деал Полклет висловив в стримано-потужних, спокйно-величних образах Дорифора (списника 450- 440 до н. е. ), Дадумена (атлета, що увнчу свою голову переможною повязкою ок. Рух стрмко откинувшегося назад Силена грубо рзко. В архтектур V ст. Народився в Скон бл.

Полклет – давньогрецький скульптор теоретик мистецтва, працював бл. Фгура вдлита в бронз, що стала з цього часу улюбленим матералом скульпторв. Как мы знаем, она разместила ее на своем щите. Грекам була вдома найтонша мнатюрна рзьблення по каменю (геми), витончен ювелрн вироби з золота та србла.

С незапамятных времен в Афинах проходили празднества в честь рождения богини — панафинеи (они приходились на июль — август). Такою описав у стародавньому путвнику Павсанй (II ст. ). Разом з Леохаром Лспп створив для Кратера групу, що зображувала сцену полювання на лева, на якому Кратер врятував Олександру життя.

ним був створений Дадумен, юнак з повязкою навколо голови. Это воительница, которую невозможно было победить, богиня знаний и мудрости.

Тем самым группа обретает наглядную мотивировку и внутренний смысл. Генальний винахд Полклета полягало в тому, що за допомогою вльно вдставленою назад ноги вн змусив все тло стату прийти в рух. Одним сильным ударом тот расколол череп. да н. э. вузкасць межа маленькх грэчаскх гарадо дзяржа – полса – адчувалася сё вастрэй. Впоследствии голова второго повторения была обнаружена в собрании Барракко в Риме.

Пзня класика. Полклет створив клька статуй переможцв Олмпйських гор, в т. ч. Морський битвою при Саламн (480 до н. е. ) сухопутно при Платеях (479 до н. е. ) було покладено край Греко-перським вйнам. Дти Крона укрпилися на високому Олмп.

Малые панафинеи праздновались ежегодно и более скромно. Освтлювалося житло через дине вкно, яке установлювали навпроти входу. Богиня отшвырнула флейту, прокляв инструмент и запретив кому бы то ни было его поднимать. накше це виршено в скульптурах знаменитого храму Зевса в Олмп (470-456 до н. е. ), вдкритих розкопками також в XIX столтт. Ахиллу она помогла уничтожить Лирнесс испугать троянцев путем создания пожара.

Свй деал Полклет висловив в стримано-потужних, спокйно-величних образах Дорифора (копьеносца 450 – 440 до н. е. ), Дадумена (атлета, увенчивающего свою голову переможною повязкою ок. В архтектур V ст. до н. е. Широко розкинулась вона, могутня, да життя всьому, що живе й росте на нй. 420 до н. е. ) Пораненй амазонки (440-430 до н. е. ), що призначалася для знаменитого храму Артемди в Ефес.

Афна Марсй характери прямо протилежн. Вн створив той узагальнений художнй образ атлета, який став нормою зразком. Так, в динй дйшла до нас в оригнал вд скульптора Праксителя (ок. Збереглися торси подбних статуй з Бай (збергаються в Неапол та музе Метрополтен у Нью-Йорку) з Палатнського пагорба (у Лувр та в музе в Парм). Например, Персей был воспитан в ее храме.

Порвнямо зображення ока в скульптур V IV столть. 3 Хаосу, джерела життя, народилась могутня сила, всеоживляюча Любов – Ерос. Греческая богиня Афина совершенно заслуженно почиталась древними греками. Учасники драми стоять на вузькй «сценчному майданчику». до н. е.

Так, в диною дйшла до нас в оригнал вд скульптора Праксителя (бл. По переказ, шкра Марсия, здерта з його богом, висить у Фрг, у Келенах, у початок рки Меандр (Геродот, VII 26 Ксенофонт, Анабазис, I 2, 8) при звуках флейти шкра почина ворушитися, але нерухома при звуках псень на честь Аполлона (елиан, Варварська сторя, XIII 21). Поруч з Герою стояла Геба, вилплена Навкдом, учнем Полклета.

Цю статую Фабй Максим забрав до Риму псля того, як в 209 р. до н. е. 120 – бл.

приходить краса клька жночна, витончена, але бльш одухотворена. Мавзолей поднав урочисту, схдну пишнсть декору з витонченстю грецького ончного ордера.

Остатки ее храма сохранились в сицилийском Кефаледии (нынешний Чефалу) и в развалинах Гимеры двенадцать дорических колонн ее храма в Сиракузах стоят до сих пор как составная часть тамошнего собора. Сувора грзна богиня правою рукою спиралась на спис, а в лвй тримала щит. Таким же дивом можна вважати ггантську гробницю царя Мавсола в Галкарнас (архтектори Пифей Сатир 353 до н. е. ), вд яко сталося пзнше назву мавзолей. На змну мужнй крас атлета V ст.

Про це свдчить також спвробтництво Кефисодота Стронглона в Гелкон, де вони виконали стату муз, а також свдоцтво Павсания Плня, що псля перемоги Конона при Кнд (вона вдбулася в 394 роц) афняни посвятили в Прейський храм дв стату Кефисодота – Зевса Афни. Скопас входив до групи з чотирьох скульпторв (, можливо, був серед них старшим), яким вдова Мавсола Артемся доручила створення скульптурно частини Мавзолею (одного з семи чудес свту) у Галкарнас, усипальниц свого чоловка. Кращ коп ц стату знаходяться в Неапол, Ватикан у Флоренц найкраще збереглася копя голови Дорфора виконана у бронз скульптором Аполлонм, сином Архя (знайдена в Геркуланум, вона перебува тепер у Неапол). Аполлон не тльки перемг Марсия, музика якого вдрзнялася чисто фригийским екстатично-несамовитим характером (флейта з бубнами й трскачками супроводжу оргям Кибели й Диониса), але й обдер з нещасного шкру.

Фгура вдлита в бронз, що стала з цього часу улюбленим матералом скульпторв. Чудовими, пишними скульптурою парками славилися Олександря Антохя.

Образ атлета – ранше найпоширенша тема скульптури. Марсий, як сатир лсових хащ у Келень, був оплаканий нмфами, силенами й лсовими родичами. Греки вважали нещасними тих, хто не бачив статую Зевса в храм. Розгнваний викликом, вн звелв повсити за руки нещасного Марся здерти з нього живого шкру.

Она вытерлась куском шерсти и бросила его на пол. 340-330 до н. е. ). Незабаром Афнський морський союз перетворився на потужну Афнську державу. Такою описав у стародавньому путвнику Павсанй (II ст. ). В обох написах перераховуються багато перемоги Агя, предка фессалйского правителя Даоха, який замовив статую, причому на написи з Фарсала Лспп вказаний як автор роботи. Стату Ерота роботи Праксителя перебували в Феспях в Беот в Пар в Троад.

Грекам була вдома найтонша мнатюрна рзьблення по каменю (геми), майстерн ювелрн вироби з золота србла. По викладеному синми теракотовими плитками стел Парфенона були розкидан золот зрки. Еллнстична архтектура переживала бурхливий пдйом у кнц 4 в 3 ст. На жаль, цей трактат Полклета не дйшов до нас. Вони викували йому громи блискавки, х метав Зевс у титанв.

Давн божество круга Кбели, витснене Аполлоном. Диомеда богиня вдохновляла на бои с Афродитой, Пандаром. Мць величнсть Афн прославляла бронзова фгура Афни, створена Фдм у 465-455 рр.

до н. е. снують також коп стату молодого Аполлона Савроктона (Аполлона, який вбива ящрку) – в Лувр, у Ватикан, на влл Альбан в Рим та н. У двох створених Праксителем варантах стату Артемди ми бачимо приклади розвязання мотиву драпровано людсько фгури. до н. е.

Детальний опис стату, що вважалася одним з семи чудес свту, у Павсаня. Одним з вдомих художникв, як працювали в Афнах, був Пракситель. Жахлив, величезн, як гори, вийшли вони з надр земл кинулись у бй. Пентелийского мармур його колон, червоний синй кольори фронтонв метоп, делкатно введена позолота повдомляли храму святковсть. Майстри вивчали будову людського тла, пластику рухв.

Лаокоон був троянським жерцем Аполлона. Другий варант – т. з. На схдному фронтон храму зображений мф про змаганн на колсницях царя Еномая Пелопса, на захдному – боротьба лапифов з кентаврами, в метопах представлен 12 подвигв Геракла (фрагменти скульптури знаходяться в музе мста Олмпя). Этот миф рассказывает о том, как она стала владычицей Аттики. Вона була вдлита з бронзи так само не збереглася. Не дивлячись на велик розмри храму, голова сидячого Зевса майже впиралась у стелю.

Реконструкц цих памяток кажуть, що Мирон приналежав цлком до ранньо класики. Його дяльнсть датуться приблизно серединою V ст. Вн був справжнм величним майстром, якому пдкорялись будь-як матерали. Перемг Аполлон. Голова Афни – приклад злиття в скульптурно форм фзично духовно краси людини. Сотнями летли скел назустрч титанам, коли вони пдступили до Олмпу.

Парфенон – периптер (70 х 31 м), оточений сорока шстьма колонами висотою 10 м, по всм на портиках з 17 на довгих сторонах. статуя Кнска (при розкопках в Олмп був знайдений його постамент). Афина, как правило изображена везде с копьем в руке и в доспехах.

420 р. до н. е., можливо, син учень Арстандра. Лспп був придворним скульптором Олександра Македонського. 460-420 до н. е. нша статуя – Афна Промахос (войовниця) мстилася перед храмом зображала богиню в повному бойовому озбронн, як захисницю мста. У Полклета були численн учн та послдовники аж до епохи Лсппа (кнець IV ст. Складки драпровок виявляють багатство витончених пластичних мотивв. Полклет з Аргоса працював вже в перод високо класики – в середин та другй половин V ст.

Незважаючи на сумнви, це напевно оригнал, створений бл. Вн застергав землякв вд того, щоб ввозити до Тро деревяного коня, спорудженого греками. На постамент скульптор вилпив рельф з зображенням змагання Аполлона Марся в присутност девяти муз, рельф (цлком, крм фгур трьох муз) був знайдений знаходиться зараз Афнах.

Полклет з Аргоса працював вже в перод високо класики – в середин та другй половин V ст. Уздовж одн з стн розташовувалась довга глиняна лава, на яку ставили посуд. Правою рукою вона спиралася на колону, тримаючи двометрову крилату богиню Нке, в лвй руц у Афни був щит.

Трон був багато прикрашений золотом, слоновою ксткою дорогоцнним камнням. Так поплатився Марсй за свою смливсть. Таким образом, для изображения Афины использованы два самых простых вида, дающих наиболее спокойные плоскости ракурсов почти нет. Це було перше в грецькому мистецтв зображення оголено жночо фгури.

Статуя Мирона «Дискобол», скульптура Зевса, виконана Фдм для храму Зевса в Олмп вважаться одним з чудес свту, статуя Афни Парфенос, Афни войовниц для Акрополя – ось деяк всесвтньо вдом шедеври V ст. Серед раннх робт Фдя, створених бл. Золоте волосся борода хвилястими локонами обрамлювали класично правильне обличчя Зевса. Класчны грэчаск свет, разнерваваны нутраным войнам, практычна зжы сябе. Апоксомен, атлет, який вдскрба з себе бруд псля вправ (в античност мали звичай маститися перед атлетичними заняттями), був згодом поставлений Агриппою перед термами, зведеними ним у Рим.

Взагал в Грец довго трималося подл майстрв на скульптора по бронз скульптора по мармуру. В VI ст. Однако силен Марсий нарушил запрет и научился играть на флейте с таким совершенством, что осмелился вызвать на состязание самого Аполлона. до н. е., слд назвати культову статую Афни Аре в Платеях, зроблену з позолоченого дерева (одяг) пентелйского мармуру (обличчя, руки ноги). Ц властивост обдарування Полклета зробили з нього видатного теоретика мистецтва.

На постамент стату було зображено народження Пандори (першо жнки). Час не зберегло цих робт. Вн створив той узагальнений художнй образ атлета, який став нормою зразком. до н. е. 190).

Накидка сандал бога були повнстю виконан з золота, одяг прикрашений тваринами ллями, а трон нкрустований золотом, слоновою ксткою, ебеновим (чорним) деревом коштовними каменями. У римський час зображення ц стату Афродти чеканилося на Кндських монетах, з не робилися численн коп (краща з них перебува зараз у Ватикан, а найкраща копя голови Афродти – в колекц Кауфмана у Берлн). 450 р. до н. е.

390 – бл. Не боги, а люди робляться тепер головними героями мистецтва. Линии складок не допускают выражения более сильного движения. м був написаний теоретичний трактат Канон (вд грец. В давнину стверджували, що моделлю Праксителя була його кохана, гетера Фрна. Острвяни придбали Афродту в одяз, кндяни купили оголену.

420 до н. е. ) Поранено амазонки (440-430 до н. е. ), що призначалася для знаменитого храму Артемди в Ефес. У першй половин V ст. Афна представлена в убранн з зображеними на ньому сфнксом крилатими кньми. Найкраще уявлення про стиль Праксителя да статуя Гермеса з немовлям Донсом (Музей в Олмп), яка була знайдена при розкопках в храм Гери в Олмп. – це час перемог трьох атлетв, чи стату вн створив в 456, 448 444 рр.

Створен Лсппом скульптури Олександра звеличували поднання двох якостей. Всередин Парфенона (у схднй його частин, бо вн був подлений на дв половини) стояла створена Фдм 13-метрова статуя Афни Парфенос, Афни-Дви (447-438 до н. е. ), виконана в хрисоэлефантинной технц. до н. е. Споруда завершувалася колсницею з кньми була прикрашена 150-метровим фризом з зображенням Битви грекв з амазонками (Амазономахя).

Например, она следила за порядком при переменах погоды. приходять витонченсть мрйлива нжнсть. нш роботи Лсппа, як включали портрет Сократа (найкращими копями, можливо, бюсти в Лувр та Музею Нацонал делле Терме в Неапол) портрет Езопа ще снували портрети поетеси Пракслли Селевка.

После запрещения в 391 году Олимпийских игр и принятия христианства храм был закрыт. Мабуть, прекрасна, гармонйна форма цкавила його бльше, нж сюжет або передача почуттв. 454 – ок. до н. е.

У античност стверджували (Плнй Старший), що Лспп створив 1500 статуй. Вона в художнй форм розкривала флософськ, етичн, соцальн проблеми, як хвилювали грекв. Не успела она переступить порог, как тот бросился к ней и желал овладеть богиней.

Фигура Афины удивительна по своей простоте. 6 в. до н. э., Но традиции называемый «храм Цереры». Театр як явище духовно культури зародився в античнй Грец. й вдразу стало зрозумло, як вона смшно вигляда — напружилася, потворно роздула щоки.

Опис Павсаня численн коп дають про не досить ясне уявлення. О некоторых статуях дают представление рельефы: например, о том, как выглядела скульптура Мирона «Афина и Марсий», мы знаем по ее изображению на так называемой «вазе Финлея» (1 в. до н. э. ), хранящейся в Афинах, в Национальном археологическом музее. Одного дня Афна зробила флейту виршила зграти на нй на бенкет Богв. н пабудаваны з мармуру. У Афни були прикраси: намиста, сережки, браслети. початок припада на самий кнець V ст. Рання класика.

470-450 рр. була знайдена в XIX в. Скульптор не показував фгури в рус, вн завжди зображав х спокйними або вдпочиваючими, зануреними у власн думки й почуття, наприклад, «Вдпочиваючий сатир», «Афродта Кндська», «Гермес з немовлям Донсом», «Аполлон, що вбива ящрку» та нш.

Попав на мать-землю, Гею, семя ее оплодотворило. Тод ж (бл. Незабаром Афнський морський союз перетворився в потужну Афнську державу. Принцип полной симметрии проведен также в расположении складок на груди. 360 до н. е. ), часом складання нових форм грецького образотворчого мистецтва.

У правй руц вн тримав крилату богиню перемоги, в лвй – скпетр, на якому сидв орел. Полклет створив для храму в Аргос колосальну статую Гери (з золота слоново кстки), яка сидить на трон. Наиболее ценная в художественном отношении копия головы «Афина Лемнии» находится в Городском музее в Болонье. Сильний Марсий, нехтуючи прокльоном Афни, кинувся пднмати флейту. до н. е.

да н. э. прапорцы жаночых фгур, званых статуям кор (ад грэч. У верхнй частин трону над головою стату помщалися з одного боку фгури трьох Харит, а з ншого – трьох пр року (Ор) на нжках трону були зображен танцююч Нки. Велзарны магутны храм звышаецца на надзеле голай шэрай скалы. Довг роки прекрасна статуя привертала вдвдувачв шанувальникв культу Зевса. В середин IV ст. Греки охоче прикрашали будвл, особливо храми, найрзномантншою скульптурою.

Греця вийшла з ц вйни знесилена, морально виснажена, роздроблена. Площа – майже 100 га. Назва походить вд ранського «панткапа», що означа «рибний шлях». Вогонь охопив усю землю, моря кипли, дим сморд заволкали все густою пеленою. На перекладин мж нжками трону стояли стату, що представляли олмпйськ змагання битву грекв (очолюваних Гераклом Тесем) з амазонками.

У перод ранньо класики – так званого суворого стилю (490-450 до н. е. ) скульптура носить перехдний характер вд архаки до класики. Статуя знаходилася в храм Зевса Олмпйського, в Олмп – мс в област Елда, на пвнчному заход пвострова Пелопоннес, де кожн чотири роки проводилися Олмпйськ гри – змагання грецьких, а потм римських спортсменв. 456 р. до н. е., наймоврнше, статуя була поставлена не пзнше бл. Можливо, дв стату, що знаходяться в Дрезден, а також голова Афни з Болонь копями. Хрисоелефантинна (з золота слоново кстки) статуя Зевса в Олмп вважалася в давнину шедевром Фдя. Можливо, дв стату, що знаходяться в Дрезден, а також голова Афни з Болонь копями. накше це виршено в скульптурах знаменитого храму Зевса в Олмп (470-456 до н. е. ), вдкритих розкопками також у XIX столтт.

Правою рукою вона спиралася на спис, у лвй тримала щит, на голов у не був шолом. до н. е. ) високо або зрло класики (приблизно з середини столття). На жаль, оригнал стату Афродти Книдской не збергся. Бля нього гуртувалася нтелектуальна елта: люди мистецтва науки (поет Софокл, архтектор Гипподам, батько стор Геродот), знаменит флософи того часу. Ще одне портретне зображення атлета, робота Лсппа – знайдений в Дельфах мармуровий Агй (знаходиться в музе Дельф) такий же пдпис, що пд ним, виявлено також у Фарсал, проте там стату не знайдено. Вище: що ви шукали.

440 р. до н. е. У скульптур на змну мужност суворост образв суворо класики приходить нтерес до душевного свту людини, в пластиц знаходить вдображення бльш складна менш прямолнйна його характеристика. Навть Тартар здригався вд ц боротьби.

Костянтин Великий перевз в новостворений Константинополь.

456 р. до н. е., наймоврнше, статуя була поставлена не пзнше бл. У свому трактат, названому «Канон», Полклет вперше намагаться встановити загальнозначущ закони пропорцй, як вн демонстру на зразковй стату, також отримала назву «Канону». Нередко ее помощь принимала сугубо конкретные формы. Правда ця дея провалилась, коли при попытке перевозки под статуей сломались подмостки. Падаючий з лвого плеча на колна плащ вкривали карбован зображення квтв зврв. Девушек Греции она обучала прядению, ткачеству, кулинарии. Полклет, глава пвнчнопелопонесско школи, був, мабуть, родом з Аргоса в Аргос ж проткала його головна дяльнсть. е. из золота и слоновой кости), с 438 г. до н. э. стоявшая в Парфеноне «Афина Промахос», колоссальная бронзовая статуя примерно 451 г. до н. э., стоявшая перед Парфеноном и «Афина Лемния» (после 450 г. до н. э. ), воздвигнутая на Акрополе благодарными афинскими колонистами с Лемноса.

статую знищило фанатичне християнське духвництво. до н. е. хоча вдноситься в головних свох проявах ще до зрло класиц, але все ж у скульптур (не кажучи вже про вазопису) вдчуваться зародження нових тенденцй, як потм приведуть у свому подальшому розвитку до пзньо класиц. Несмотря на свою природную грацию и красоту, окружена она была мужскими атрибутами. Мирон ставив за мету зобразити людське тло в момент руху.

Окрм колосальних статуй для монументально скульптури еллнзму характерн багатофгурн групи величезн рельфн композиц (обидва ц виду скульптури найбльш широко були застосован в ансамбл пергамского акрополя). Так поплатився Марсй за свою смливсть. Ця поза не точним повторенням якогось моменту в житт атлета.

У Х ст. починаться розквт грецько скульптури, яка не тльки переда людськ фгуру обличчя, а й вдтворю рух. Зевс був зображений сидячим. В первую очередь, это Парфенон на афинском Акрополе, построенный в 447—432 гг. деально прекрасний образ, однак, не позбавлений життвост: в зниц очей були вставлен кольоров камен, що пожвавлювало вираз. до н. е. Это была любимая дочь Зевса, а столица Греции названа именно в ее честь. Основою живопису була стна або дошка, фарби – енкаустика (восков) або темпера.

Но если богиня Афина и вступала в бой, то никогда его не проигрывала. Самой верной, хотя и не слишком искусной и к тому же уменьшенной в десять раз копией культовой статуи «Афина Парфенос» можно, наверное, считать так называемую «Афина Варвакион» (Афины, Национальный археологический музей). до н. е., згадуваного в Опис Еллади Павсаня, що користувався лише чотирма фарбами (блою, червоною, жовто та чорно) афнянина Аполлодора, що жив дещо пзнше, у другй половин столття, про який свдчить Плнй у свой Природнй стор з мям якого повязано поняття Скиаграфа (живопис, що використову свтлотнь) Апеллеса його учня Зевксис. Спочатку на рк, а пзнше – раз на чотири роки по священнй дороз вд Афн до Акрополя тяглося хода за дарами богин Афн з одягом для не – пеплосах, який ткали кращ афнськ двчата починалися так зван Панафинейские святкування на честь богин – покровительки мста. Споруда завершувалася колсницею з кньми була прикрашена 150-метровим фризом з зображенням Битви грекв з амазонками (Амазономахия). Однако вскоре его стали мучить невыносимые головные боли.

Статуя «Геракл Ептрапедзй», що зображала героя «за столом», представляла його, згдно описам безлч снуючих копй рзного розмру, сидячим на камнн, з чашею вина в однй руц дубиною в ншй – ймоврно, псля того, як вн пднсся на Олмп. Именно с таким мифом связано появление на свет храброй и мудрой воительницы. И именно Афина учила его владеть мечом, за что он принес ей в подарок голову Горгоны. Нарешт виршив Зевс визволити з надр земл сторуких велетнв-гекатонхейрв вн покликав х на допомогу. до н. е. Недаремно греки називали Фдя творцем богв.

У нього стомлене обличчя, злипл вд поту волосся. Характерна для Полклета трактування волосся. Тут в основ ритмчно композиц лежить принцип асиметр (права сторона, тобто опорна нога зависла уздовж тла рука, статичн, але заряджен силою, лва сторона, тобто нога, яка залишилася позаду та рука з списом, порушують спокй, але трохи розслаблен), що оживля робить рухомою.

до н. е. був Лспп, що прославився чудовими портретами Олександра Македонського статую Апоксомена (атлета, який очища бруд псля тренування). Давньогрецька мфологя одним з найяскравших феноменв свтово цивлзац. Лспп – давньогрецький грецький скульптор, народився в Скон (Пелопоннес). сприймали як символ вдродження мста його непереборну волю до перемоги. Пракситель був неперевершеним майстром у передач грац тла тонко гармон духу.

нш роботи, приписуван Скопасу, – Афродта Пандемос, що де на козл (в Елд, снують зображення на монетах), Афродта Потос (з острова Самофракя), Потос з Ерот Гмера (з Мегари), а також три стату в Рим – колосальна сидяча фгура Ареса, сидяча Гестя гола Афродта, яку деяк цнител ставили вище знаменито Афродти Кндсько, що належить Праксителю. до н. е., слд назвати культову статую Афни Аре в Платеях, зроблену з позолоченого дерева (одяг) пентелйского мармуру (обличчя, руки ноги). Процеся проходила через парадний вхд на пагорб – Пропле (архтектор Мнесикл 437-432 до н. е. ), що складаться з ончно колонади мж двома доричними портиками, дал на площу Акрополя. бльше нагадують смертних людей, нж могутнх повелителв. Тут розкопано майже десять ранньовзантйських храмв, переважно базилк. Грше представлен нш приписуван Праксителю стату Афродти. Троянц сприйняли це як помсту богв за недовру ввезли коня до мста.

Коп ц скульптури стояли в багатьох мстах Давньо Еллади, в тих мсцях, де юнаки займалися гмнастичними вправами. Боротьба тривала вже десять рокв, але перемога не схилялася н на той, н на нший бк. Третй великий скульптор ц епохи – Лспп (370- 300 до н. е. ). Основа стату досягла 6, 5 метрв в ширину 1 метр у висоту. стинний розквт Афн справедливо повязуться з часом, коли мсто очолював перший стратег Перкл (490-429 до н. е., стратег з 444 до н. е. ). Когда-то в нем хранился афинский палладий, а рядом с Эрехтейоном была посажена «олива Афины» (нынешняя была посажена в 1917 г. ).

Полклет по преимуществу – майстер чоловчий бронзово стату. Розгнваний викликом, вн звелв повсити за руки нещасного Марся здерти з нього живого шкру. Незважаючи на складнсть руху, в стату «Дискобола» збергаться головна точка зору, що дозволя вдразу побачити все образне багатство. Спокйне самовладання, панування над своми почуттями – характерна риса грецького класичного свтосприйняття, яка визнача мру етично цнност людини. Фгура, що зображала Олександра з списом, мабуть, послужила оригналом як для герми, так для бронзово статуетки (обидв знаходяться тепер в Лувр).

Мистецтво грекв показувало, яким повинен бути чоловк: фзично морально прекрасним, гармонйно розвиненим – в цьому сенс мистецтво V-IV ст. Скребком, затиснутим в лвй руц, атлет очища витягнуту вперед праву руку. Серед робт Мирона з Элевтер найбльш вдома статуя Дискобол (ок. Як пише Плнй Старший, багато прибували в Кнд тльки заради того, щоб побачити. В образах атлетв греки прагнули втлити досконалу людську красу.

Тльки з V ст. Поруч розмщували глинян ночви, в як вмонтовувалися камен для розтирання зерна у борошно. Фактически это тоже комогония: Афина оделяет себя от Марсия с помощью флейты.

Дорфор варто, але вн стоть у поз кроки. Она всегда помогала героям не только мудрым советом, но и делами.

Грецька скульптура спочатку, в VII ст. Мотиви обох статуй використан в знаменитому великому вотивному рельф з Елефсн (Афни, Археологчний музей), римська копя якого в музе Метрополтен у Нью-Йорку. Використовувались також зображення смуг, кола, нколи людей тварин.

Статуя складалась з клькох частин, як потм збирались разом. Перемг Аполлон. Все виникло з безмежного Хаосу – весь свт безсмертн боги.

Надзвичайно складне завдання ставив соб скульптор Мирон у стату «Дискобол» – рух метальника диска «зупинено» у кульмнацйний момент, за частку секунди до того як диск вдрветься вд руки атлета. Мсто було побудоване на мсц вже снуючого поселення серед усх жителв мста (таврв, скфв грекв-дорйцв) спочатку була рвноправнсть. Зевс метав одну по однй полумян блискавки оглушливо гучн громи. Риси обличчя пишн локони волосся набагато мякше, нж у попереднх роботах.